Законопроєкт про мобілізацію має дві головні цілі – удосконалення процесу військового обліку та запобігання зловживанням серед українців, які намагаються уникнути служби.
Про це в інтерв’ю 24 Каналу повідомив член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
Військовий облік та інші зміни
За його словами, головне завдання законопроєкту про мобілізацію полягає в тому, щоб усі військовозобов’язані українці віком від 18 до 60 років стояли на військовому обліку. Завдяки новому проєкту закону наша країна відходить від старої концепції, коли є ті громадяни, яких знімають із такого обліку.
– Зараз усі перебуватимуть на військовому обліку. І, відповідно, матимуть право або на відстрочку від призову, або на бронювання. Це концептуальна річ для того, щоб ми розуміли на кого держава може розраховувати в умовах такої повномасштабної війни, – сказав він.
Також, за його словами, у законопроєкті прописані пункти, які допоможуть уникнути зловживань під час мобілізації. Так, приміром, зараз на одну недієздатну особу або людину, якій необхідний сторонній догляд, оформлювалися кілька осіб, які нібито доглядали за нею.
Також українці, які закінчили військовий вищий навчальний заклад і мають офіцерські звання, вступали у виші на здобуття другої-третьої вищої освіти, у такий спосіб намагаючись уникнути мобілізації.
– Ці всі можливості для зловживань, для уникнення від мобілізації намагаємося припинити, – сказав член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Зокрема зберігається баланс для тих людей, які займаються доглядом, а також тих, хто отримує послідовні рівні освіти.
Коли ухвалять законопроєкт про мобілізацію
Наступного тижня є всі шанси закінчити законопроєкт на рівні комітету. Водночас важко спрогнозувати, скільки документ розглядатиме Верховна Рада.
Бронювання та відстрочка
Так зване “фінансове бронювання”, яке залежить від рівня заробітної плати, не розглядається в законопроєкті про мобілізацію.
Зокрема законодавці намагалися перевести максимальну кількість осіб, які за нинішнім законом мають право на відстрочку від призову під час мобілізації, у категорію заброньованих. Насамперед це стосується представників силових структур – співробітників ДБР, НАБУ, прокуратури та поліції. Зокрема за суддями зберігатимуть право на відстрочку.
Крім того, нардепи напрацювали критерії бронювання за категоріями посад в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, а також – на підприємствах, установах та організаціях. Насамперед йдеться про ті, діяльність яких є критичною для забезпечення життєдіяльності населення.
– Найбільше, як ми бачимо, потребують бронювання ті, хто працюють на оборонну промисловість на підприємствах оборонно-промислового комплексу. Адже ті, хто забезпечує наші ЗСУ засобами ураження ворога, вони точно не повинні йти в бойові підрозділи. Вони мають максимально на своїх місцях посилювати нашу здатність боротися з ворогом, – сказав Веніславський.
Рекрутинг у ЗСУ
Вводиться поняття “рекрут” (людина, яка внаслідок рекрутингової кампанії вступила на військову службу, – Ред.) у проєкті закону про мобілізацію.
Також є положення, які дозволяють відповідним військовим підрозділам укладати контракти і проводити рекрутингові кампанії. Їхній список визначає головнокомандувач ЗСУ.
– Для нас важливо, щоб рекрутинг не перетворився на ще один варіант, коли люди масово йдуть у тилові підрозділи, підрозділи забезпечення, а на передній край, у бойові підрозділи – такого не відбувається. Процес рекрутингу є складовою цілісної системної державної політики, – сказав він.
Веніславський наголосив, що після ухвалення закону є шанс зробити рекрутинг привабливішим для українців.
