25 грудня, в рамках святкування Різдва Христового, в Музеї давньоруського гончарства ВІКЗ відбулося відкриття виставки виробів із соломи відомого майстра із соломо- та травоплетіння наукового співробітника ВІКЗ Тетяни Нетудихати.
Тетяна Іванівна навчалася у відомого майстра народних ремесел, лауреата чисельних конкурсів народного мистецтва Тамари Желіби.
Соломоплетіння було відоме всім хліборобським народам задовго до появи ткацького й гончарного ремесла. Селяни вірили, що в соломі є сила родючості, благотворна здатність впливати на хід селянського життя. Тому соломі належала важлива роль у хліборобській обрядовості. Солома завжди була пластичним матеріалом для створення різних обрядових атрибутів і прикрас, у яких яскраво й образно виявились фантазія і майстерність селян.
Обрядові традиції жнив, наявність соломи сприяли розвитку колективної народної творчості соломоплетіння. Обрядова творчість, пов’язана із соломою, представляла матеріальну й духовну культуру землеробів, закладала основи соломоплетіння, сформувала основні ремісничі й художньо-образні прийоми цього виду народного декоративно-прикладного мистецтва.
Під час презентації виставки, в основі якої представлені вироблені нею дідухи, Тетяна Нетудихата розповіла, як мудро використовували наші пращури силу рослин, квітів та плодів на землі. Тисячоліттями існує перевірена традиція прикрашати та захищати свою оселю запашними оберегами, які не тільки відтворюють затишний простір, а ще й впливають на наші відчуття.
Традиція ставити на Різдво на покутті останній сніп, або обжинковий сніп, який називали дідом, дідухом, дідочком — це одна з найдревніших українських традицій. Останній зжатий сніп символізував силу ниви, яка зародила. В Україні заведено ставити сніп на покутті на Різдво та Новий рік.
Запрошуємо всіх на різдвяно-новорічні свята завітати до Музею давньоруського гончарства КЗ КОР “Вишгородський історико-культурний заповідник” та поринути у таємничу глибину українських традицій та ремесел.
