У київській thesteinstudio відкрили виставку фотографій українських мозаїк Євгена Нікіфорова. Фотограф документував роботи невідомих авторів протягом 2013–2023 років. Та поєднав у книжці «Чипси: Українські наївні мозаїки, 1950–90».
Про мозаїку
«Чипсами» митці називають фрагменти мозаїк. Це можуть бути шматки смальти чи кераміки тощо. Камінчик до камінчика утворює нову форму, і чим більше фрагментів, тим більше форм. Поступово форма поглинає фрагментарність, і навіть шви ґрунту між чипсами набувають нового значення.
Викладання мозаїчного образу, можливо, є найбільш цілющим актом створення: виваженість кропіткої роботи підсилює впевненість митців у їхніх рухах. Водночас, мозаїка неодмінно вказує на трансформації просторів, їхню видозміну, що розпочинається з присутності художників.
Про виставку
Як і процес створення мозаїки, робота над виставкою «висвітлює цю спорідненість та досліджує взаємодію між фрагментарністю та цілісністю».
Фокус виставки спрямований на практики архівування, які також видозмінюються, нашаровуючись: неможливість відновлення імен авторів мозаїк трансформується у фіксацію їхньої творчості, а знищення просторів України — у фотографічне занотовування любові та прив’язаності до них.
«Працюючи над книгою «Чипси: Українські наївні мозаїки, 1950–90», я багато разів переглядав архів, над яким працював близько 10 років. У фокусі опинилися мозаїчні твори, які важко назвати монументальними. Ці твори, як правило, не перебувають у синтезі з архітектурою. Та й з огляду на їх розташування не розраховані на масове сприйняття і опинилися протиставленими «професійному» мистецтву. Їх можна вирізнити як ті, що були створені поза рамками системи офіційного радянського мистецтва. Вони не відповідають канонам соцреалізму та не потрапляли у пріоритет для дослідження мистецтвознавцями», – каже Євген Нікіфоров.
«Та й хорошими фотографіями обрані зображення важко назвати. Але для мене вони є безцінними, адже саме з цих фрагментів складається пазл монументального мистецтва України. Для книги обрано трохи більше 100 мозаїк із близько 700, які відповідають моєму критерію «наївності». Ця виставка є спробою привідкрити архів та показати все, що за інших умов так і залишилися б чорновими матеріалами та польовими замітками дослідження останніх 10 років», — додає митець.
Виставка працюватиме до 19 листопада. Відвідати її можна за адресою вулиця Лютеранська, 6.
Також в день закриття виставки, 19 листопада, відбудеться онлайн-трансляція презентації фотокниги «Чипси: Українські наївні мозаїки, 1950–90».
Фото: пресслужба
Читайте також: У Польщі відкрилася виставка «Трибунал для росії»
