Перекази родичам з-за кордону та податки на них — давно суперечлива тема, але з початком повномасштабного вторгнення вона набула ще більшої актуальності. Адже багато хто хоче допомогти рідним, які залишилися в Україні, або просто закинути коштів на збори.
– Пікантності ситуації додають і податківці, які добре знають її та тримають руку на фіскальному пульсі. Саме тому ми і вирішили розібратись у цій проблемі через призму дилеми: платити чи не платити, ось у чому питання, – зазначає адвокат у справах оподаткування Андрій Тамошюнас у коментарі Фактам ICTV.
За словами адвоката, податківці вже давно говорять про необхідність внесення до оподатковуваного доходу сум грошових коштів, отриманих з-за кордону (навіть від родичів), причому за максимальною ставкою. Інформацію можна знайти у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі. Для цього варто обрати 103 категорію з підкатегорією 103.19.
– Загалом воно і зрозуміло (в сенсі не є несподіванкою), хоча дещо раніше підхід був діаметрально протилежним, – додає Тамошюнас.
Адвокат переконує, що такий підхід занадто фіскальний, адже системний аналіз норм законодавства надає деякі можливості для маневрів платників.
– Так, з одного боку, якщо родинні грошові перекази вважати подарунками, то повинна спрацьовувати і норма закону щодо нульової ставки податку (п.п. а п.п. 174.2.1. ПКУ). Хоча тут і може додати клопоту нерезидентський статус дарувальника (див. п.п. 174.2.3. ПКУ), – зазначає фахівець.
Податок на переказ коштів 2023 – коли не доведеться сплачувати
Адвокат у справах оподаткування наголошує, ніхто не скасовував визначення сім’ї та обов’язків. Приклади:
Утримування повнолітніми дітьми своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СКУ).
Утримування батьками своїх неповнолітніх дітей до 18 років (ст. 180 СКУ).
Утримування повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги (ст. 198 СКУ).
Утримування повнолітніх дітей, які продовжують навчання (до 23 років) (ст. 199 СКУ).
Матеріальна підтримка дружини та чоловіка (ст. 75 СКУ).
– До речі, в останньому випадку заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, отримані (причому незалежно від того, в Україні чи за кордоном) одним із подружжя, взагалі є об`єктом права спільної власності (ч. 2 ст. 61 СКУ), – додає спеціаліст.
Саме тому переказ коштів у цих випадках – це не отримання доходу, а виконання покладеного законом сімейного обов’язку, тобто передання коштів усередині родини.
– Однак, враховуючи однозначність підходу органів ДПС, вважаємо за доцільне дещо посилити наведені маневри, – додає Андрій Тамошюнас.
Варто дотримуватися низки кроків, щоб у ДПС не залишилось до вас зайвих питань:
отримати підтвердження резидентського статусу родичів, що робили перекази (довідку-підтвердження статусу податкового резидента України), щоб нівелювати можливість застосування збільшеної ставки податку за п.п. 174.2.3. ПКУ або використовувати застосування презумпції правомірності рішень платника (п.п. 4.1.4. ПКУ) у разі наявності у родича статусу “нереза”;
отримати підтверджувальні документи щодо сум отриманих такими родичами доходів з іноземних джерел та сум сплачених ними податків в іноземній юрисдикції (це може допомогти, наприклад, якщо йдеться про подружжя і перераховані суми є спільною власністю, а отже оподатковувати два рази один і той самий об’єкт зась).
інші докази (наприклад, докази родинних зв’язків, листування з банком);
якщо ж вищеперераховані дії не допомогли, то справу можна оскаржувати у суді, проте перед цим ліпше зі спеціалістом порадитись щодо перспектив.
– До речі, є і третій бік “маневра”, коли податковий закон (див. ст.165 ПКУ) напряму звільняє отримані перекази від оподаткування (наприклад, аліменти навіть від нерезидента), отримання та/або повернення позики). Але оскільки тут все максимально чітко та конкретно, то податківцям, як-то кажуть, нічим крити, – зазначає адвокат.
