17 жовтня 2025 року у Літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини в Києві відкрилася колективна благодійна виставка «Мила серцю Україна» – подія, що поєднала митців різних поколінь і стилів у рамках арт-проєкту «Душа України».
Арт-проєкт «Душа України» – це ініціатива, спрямована на популяризацію сучасного українського мистецтва та благодійної взаємодії митців. Вона об’єднує виставки, творчі акції та культурні події, що народжуються з любові до Батьківщини й віри у її відродження.
Автор ідеї та кураторка виставки – Ellen ORRO, українська художниця й ініціаторка численних мистецьких акцій на підтримку культури та доброчинних ініціатив.
«Ідея цієї виставки – у тому, щоб побачити Україну через безліч маленьких пазлів: фрагментів, картинок, відчуттів. Кожен художник додає свою частинку — спогад, символ, емоцію. Разом вони складають той образ, який ми всі носимо в серці. Україну потрібно не лише бачити – її треба відчувати душею», – зазначила Ellen ORRO під час відкриття.
На виставці представлено картини, що відображають глибину особистих переживань та любові до рідної землі. У полотнах – пейзажі українських сіл і міст, символічні образи, народні мотиви, сучасні художні інтерпретації історичної пам’яті. Кожен твір має свою енергетику: від ніжної ностальгії до потужного патріотичного звучання, створюючи живу мозаїку образів України, яку можна не лише побачити, а й відчути серцем.
Різноманітність стилів, фактур і художніх підходів створює відчуття живого, динамічного образу країни, що тримається на багатстві культурних символів та глибокій емоційності.
Серед експонатів – живопис, графіка, авторські вироби та елементи народного мистецтва: гердани, намиста, ляльки-мотанки, вертепна валіза з ляльками.
Ці предмети не лише доповнюють виставку, а й нагадують про спадкоємність українських традицій, їхню душевність і тепло.
Серед авторів – Ellen ORRO, Анатолій Фролов, Лідія Шевченко, Павел Шарко, Віктор Верес, Євген Блажчук, Софія Борозенець, Єлізавета Герасименко, Олена Стрекалова, Данило Ноздря, Євгенія Білет, Лідія Нечипорчук, Алла Осадча, Тетяна Артемова, Наталія Анохіна, Інна Мокрицька, Мар’я Соловей, Анна Шаринська, Олена Забавіна.
На виставці також представлено роботи майстринь декоративно-ужиткового мистецтва: Валентини Фурт (гердани), Надії Сердюк (мотанки), Інесси Кужом (вертепна валіза з ляльками) та Світлани Головчук (етно-намиста з натурального каміння).
«Ми прагнули показати, що Україна – це не лише ландшафти й пейзажі. Це її люди, їхня праця, тепло, спогади, символи. Від намиста до полотна – кожен предмет тут промовляє про любов до свого», – ділиться Ellen ORRO.
Подія має благодійний характер. Під час відкриття відбулася благодійна лотерея, у якій лотами стали картини сучасних художників. 100% зібраних коштів буде спрямовано на відбудову зруйнованої бази добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри».
Свої роботи для благодійних лотів надав і народний художник України Валерій Франчук, який традиційно підтримує ініціативи, пов’язані з українським волонтерським рухом.
«Ми запрошуємо всіх долучитися – не лише як глядачів, а як людей, яким болить і водночас надихає Україна. Адже кожен дотик до мистецтва – це спосіб підтримати і себе, і тих, хто потребує допомоги», – підсумувала кураторка Ellen ORRO.
Музичним акцентом відкриття став виступ гурту аутентичного співу «Деревичка» під керівництвом Оксани Собко – колективу, який відтворює давні українські пісенні традиції та додає подіям особливої атмосфери.
Виставка триває до 27 жовтня 2025 року.
Картини, представлені на виставці, можна придбати.
Літературно-меморіальний музей-квартира П.Г. Тичини
Київ, вул. Терещенківська, 5.
На вернісажі були представлені роботи Світлани Головчук.
“Я малюю каменем, розписую металом, створюю авторські намиста з натурального каменю, даруючи нашим жінкам красу, адже наразі для підтримки ментального здоровʼя дуже важливі позитивні емоції, щоб наші чарівні українки мали сили тримати тил, допомагати нашим захисникам, ростити дітей, творити та працювати на перемогу”, – зазначає мисткиня.
Для себе Світлана обрала творчий шлях у створенні прикрас саме в етно стилі, через те, що така багата на традиції та історію нація, якими є українці, майже втратила свою свою родинну спадщину під час голодоморів та війн.
“Беручи участь у виставках в Україні та за її межами, проводжу міні курси літотерапії, практикую спілкування з можливістю ознайомитися з каменем, приміряти намиста, в такі миті дуже надихає, коли в очах жінки спалахує вогник захоплення, радості, якась природня сила жіночності, тоді є впевненість, що займаюся не тільки улюбленою справою, а ще і потрібною іншим”, – акцентує авторка.
