Це рідкісне алергійне захворювання носить назву анафілаксія.
Анафілаксія визначається як потенційно небезпечна для життя генералізована або системна реакція гіперчутливості, що охоплює кілька органів і систем, зокрема шкіру, дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт і серцево-судинну систему.
Пробіг марафон – і втратив свідомість
У Європі близько 15% випадків цієї хвороби, вірніше синдрому, пов’язані з фізичними вправами.
Фізичні вправи, особливо виснажливий біг, можуть спровокувати напад раптового свербежу, затрудненого дихання, кропив’янки, втрату свідомості, набряк обличчя, падіння артеріального тиску.
Цей стан потребує негайного медичного втручання, наприклад швидкої ін’єкції адреналіну або виклику швидкої допомоги.
Механізм розвитку анафілаксії, спричиненої фізичними навантаженнями, залишається невідомим.
Група вчених дослідила цей рідкісний синдром і опублікувала наукову роботу – Анафілаксія, спричинена фізичним навантаженням: оновлення діагностики та лікування.
Дослідники припускають, що фізичні вправи викликають вивільнення ендорфінів, які спонукають деякі імунні клітини виділяти хімічні речовини, такі як гістамін.
Алергія зазвичай виникає, коли імунна система людини реагує на чужорідну речовину, наприклад бджолину отруту, шерсть домашніх тварин, пилок або їжу. У даному випадку цього немає.
На відміну від звичайних алергічних реакцій, цей стан не обов’язково опосередкований антитілами, але фізичні вправи є провокуючим фактором, поки імунні клітини ще активовані.
Як діагностують анафілаксію, спричинену фізичним навантаженням
Симптоми анафілаксії, спричиненої фізичним навантаженням, можуть виникнути на будь-якому етапі фізичної активності.
Діагностика пов’язана з деякими труднощами. Алергологи повинні визначити, чи дійсно напад анафілаксії стався саме через фізичне навантаження, чи мали місце інші тригери.
Фахівці стверджують, якщо людина пережила напад анафілаксії, що не спричинив важких наслідків, це не закриває їй дорогу до фізичних вправ чи спорту. Важливо зрозуміти, який рівень навантажень є небезпечним і намагатися уникати його.
Джерело: National Library of Medicine
