14 грудня Європейська рада ухвалила рішення про початок переговорів з Україною щодо вступу до Євросоюзу.
Факти ICTV розпитали Олексія Якубіна, політолога, кандидата політичних наук, старшого викладача кафедри соціології Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут.
Нагадаємо, що у листопаді 2023 року Єврокомісія оцінила виконання Україною реформ на 90% і рекомендувала Єврораді проголосувати за початок переговорів.
Початок переговорів про вступ до ЄС
Попри чималий скепсис від єврочиновників щодо позитивного рішення для України, офіційний Київ все ж на 90% був упевнений, що в Єврораді нас підтримають.
За останні місяць-півтора дуже багато зробила Верховна Рада – без особливих дискусій ухвалювала необхідні рішення. Тобто Україна зробила все від неї залежне, щоб переговори про вступ до ЄС почалися.
Головним є і те, що для ЄС ці переговори теж важливі. Євросоюз мав продемонструвати, що він може ухвалювати рішення, попри позицію окремої країни. Особливо важливо, що це рішення пов’язане із розширенням ЄС.
– Часто українці сприймають вступ до ЄС як важливий крок найперше для нас. Але це важливо і для самого ЄС, бо це демонстрація того, що ця структура є привабливою для інших країн. Євросоюз, навіть попри заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана, чудово розумів символічність ухвалення рішення щодо України, – наголосив Олексій Якубін.
Варто зауважити, що у попередніх планах розширення ЄС на першому місці стояли Балкани. Але сталося так, що із Боснією і Герцеговиною переговори не почнуться, бо вона не виконала критерії й не демонструвала свою активну роботу, як парламент та уряд України.
Що могло переконати Орбана не накладати вето
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан ще вдень, 14 грудня, запевняв, що накладе вето на рішення про початок переговорів. Але у підсумку просто вийшов із зали, і легітимне голосування відбулося за його відсутності.
За словами Олексія Якубіна, тут треба розуміти політичну фігуру угорського прем’єра Віктора Орбана.
Основна думка про нього, що він прокремлівський та є другом Путіна. Та поза цим в Угорщини є певна травма від Тріанонського договору після Першої світової війни (країна погодилася на значні обмеження та втрату територій, зокрема Закарпаття та всієї Словаччини). І з того часу всередині є відчуття образи, яке переноситься на сусідні країни.
До речі, це стосується не лише України. Такі ж спалахи неприязні були й до Словаччини, і до Румунії, де є великі угорські громади.
На думку політолога, всередині Угорщини антиукраїнські висловлювання Орбан перетворив на політичні бали для себе. А в зовнішній політиці це стало угорською стратегічною культурою – тобто так себе поводить країна на міжнародній арені.
Спочатку ми бачимо категоричну позицію Орбана проти початку переговорів ЄС з Україною, а потім він раптово виходить із засідання, і Європейська рада ухвалює позитивне для нас рішення.
– Так само ухвалювалися різні пакети санкцій – Угорщина постійно була проти. Але вона отримує якийсь пряник, і врешті підтримує. Тобто Будапешту притаманна культура торгів із Брюсселем, – зауважує політолог і наголошує, що з €30 млрд, які ЄС заблокував, країна все ж отримає €10 млрд.
Показовий вихід Орбана із засідання Євроради дозволить йому всередині країни говорити, що він не відмовився від своєї позиції щодо України та продовжити лінію загравання з Кремлем, щоб отримати якісь дивіденди зі сторони Росії.
Домашнє завдання для України перед вступом до ЄС
Є Копенгагенські критерії вступу до Євросоюзу 1993 року. Цих критеріїв має дотримуватися будь-яка країна, яка хоче бути членом ЄС.
Перший критерій – це представницька демократія, яка працює. Це демократія, яка проводить вибори, має високий рівень політичного плюралізму, свободу ЗМІ, широкі громадянські права тощо.
Другий критерій – це ринкова економіка країни. Мають працювати ринкові інститути. І тут варто розуміти, що оцінку економіці буде давати саме ЄС.
Політичний експерт Олексій Якубін зауважує, що Україну чекає дуже складний період – це перемовини з кожною європейською країною-членом Євросоюзу, щоб переконати їх, що ми маємо бути в ЄС. Адже за наше приєднання до союзу мають проголосувати парламенти усіх 27 держав-членів.
Але варто розуміти, що в процесі переговорів з країнами може виявитися підводне каміння. Не лише в Угорщини можуть з’явитися претензії до України.
Наприклад, коли вступала Польща до ЄС, то вона вже мала сотні підготовлених людей, які займалися переговорними процесами й намагалися виторгувати для своєї країни найкращі умови. І тепер така ж відповідальність чекає й українських урядовців, говорить Олексій Якубін.
Коли чекати на вступ України
На думку політолога, поки що складно прогнозувати, коли ж Україна доєднається до європейської сім’ї. Це може бути і три, і сім, і більше років. Гратиме важливу роль і фактор війни. Та реалістичним для України буде приєднання за сім років, приблизно у 2030-му.
Також важлива і політична кон’юнктура в ЄС. У 2024 році в багатьох країнах світу будуть проходити вибори, а ще вибори очікують і на Європарламент. І від тих настроїв, які є в європейських країнах, залежатиме, які партії пройдуть до Європарламенту, і це буде впливати на роботу інституцій і євроінтеграційний процес.
Чи заважатиме війна приєднанню України до ЄС
Політолог вважає, що Україна зможе повноцінно набути статус члена ЄС лише після війни. Не напряму, але війна все ж впливатиме.
Щодо окупованих територій, то є приклад Кіпру, який вступив до Євросоюзу навіть з окупованою територією – невизнаною Турецькою Республікою Північного Кіпру. Тут варто розуміти, що політика ЄС не така категорична, як у НАТО.
А ще в контексті приєднання до Європейського Союзу важливий сам шлях – тобто ті процеси та реформи, які буде здійснювати Україна, щоб стати повноцінним членом ЄС.
