День Андрія Первозваного: хто і чому краде брами в святкову ніч

День Андрія Первозваного: хто і чому краде брами в святкову ніч

День Андрія — християнське свято, але в ньому проглядаються звичаї часів язичництва. Цього дня, який за новим церковним календарем припадає на 30 листопада, вшановують пам’ять мученицької смерті одного з дванадцяти апостолів Христових — Андрія Первозваного. Які звичаї збереглися в народі й досі — читайте в матеріалі Фактів ICTV.

За християнськими віруваннями, апостол проповідував у Скіфії й дійшов аж до Києва, де встановив хрест і промовив: “Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа”. 

Цього дня відпочивають від роботи, зокрема інтелектуальної, бо є повір’я, що від цього можна збожеволіти.

Чому крадуть браму на Андрія

День Андрія вважається днем парубків, коли їм дозволено бешкетувати. Чому на Андрія знімають брами, пояснюється однією прикметою, що збереглася до наших часів.

У ніч на свято Андрія й досі в селах парубки збираються гуртом, щоби заподіяти шкоду тим подвір’ям, де є молоді дівчата. Найчастіше парубки знімають ворота на Андрія, бо народні прикмети кажуть, що в такому разі дівчина швидко вийде заміж. Тож якщо батьки дівчини відмовляють сватам, варто на Андрія чекати бешкетників і пильнувати свою браму або знімати самому і нести до хати.

Але лише брамами парубки зазвичай не обмежуються і бешкетують по всіх дворах, спричиняючи різну шкоду.

Бувало, що міняли між сусідніми подвір’ями худобу або затягували козу на дах і прив’язували її до комина. Загалом всі ці жарти мали на меті не заподіяти, власне, шкоду, а радше – привернути до себе увагу. Тож вранці все вирішувалося полюбовно, а вперті батьки, яким більше всіх діставалося клопоту, були змушені погодитися на шлюб доньки. 

Читайте також


Суджений-ряджений, приходь: коли та як ворожити на Андрія


Прокрутка до верху