Христина Баранська — майстриня манікюру з України, яка сьогодні живе й працює в Каліфорнії. Вона розповіла, як знайшла натхнення в жіночих історіях, відкрила власну студію за тисячі кілометрів від дому, зберегла українські цінності у своєму бізнесі та що для неї тепер означає слово “дім”.
Розкажіть про своє дитинство: у якій сім’ї ви виросли і що найбільше вплинуло на формування вашого характеру?
Я виросла у Львові, у дуже хорошій і творчій родині. Мій тато, бабуся та тітка — фотографи, у батьків був власний фотосалон. Я з дитинства сиділа в них на колінах і спостерігала, як ретушують світлини, як працюють зі світлом і людьми. Саме тоді я навчилась бачити красу в деталях і відчувати естетику. Напевно, звідти й почалося моє бажання створювати щось прекрасне своїми руками.
Що стало поштовхом до переїзду у США?
Чесно? Це не була мрія — це був виклик. Потрапити в Америку мені допоміг випадок. Спочатку я планувала коротке відрядження, щоб набратися досвіду, але все змінилося. Коли стало важко, я просто трималася за своє — за любов до справи, за віру, що зможу.
Коли ви зрозуміли, що хочете пов’язати життя з beauty-індустрією?
Я завжди любила людей і легко знаходила спільну мову з будь-ким. Навчалась в університеті на вчителя української та словенської мови, але відчувала, що мені хочеться чогось більш творчого. Коли з’явився гель-лак, я стала однією з перших клієнток своєї майбутньої наставниці — Ірини Домерецької. Саме вона під час роботи над моїми нігтями сказала: “Спробуй, у тебе вийде”. І це стало початком усього.
Після її поради я пройшла базовий курс у Юлії Стадник — однієї з найкращих інструкторів України та Європи. Так у 2019 році в Києві я отримала першу професійну освіту з манікюру.
Що вас надихає продовжувати розвиватися в індустрії краси?
Мене надихають жінки — справжні, щирі, різні. Я бачу, як навіть проста процедура манікюру може змінити настрій і додати впевненості. Коли клієнтка після процедури дивиться на свої руки й усміхається — це момент, заради якого я працюю. Саме ці емоції нагадують мені, що я не просто роблю манікюр, а створюю відчуття доглянутості, спокою й гармонії.
Як ви поєднуєте бізнес у США з тим, що ваша сім’я перебуває в Україні? Чи впливає це на ваші цілі?
Так, це непросто. Коли серце поділене між двома країнами — це завжди виклик. Але саме моя сім’я — мій найбільший мотиватор. Ми з чоловіком одружилися всього за три місяці до мого від’їзду до США. Я їхала працювати в українському салоні, думаючи, що це буде лише короткий етап — два роки досвіду за кордоном. Але життя вирішило інакше. Робота не склалася, і саме тоді я наважилася відкрити власну студію. Це рішення стало поворотним — я відчула, що можу бути незалежною, упевненою й реалізованою.
Мій чоловік від самого початку був моєю опорою — навіть на відстані. Ми спілкуємося щодня, він завжди поруч у думках, підбадьорює й щиро пишається мною. Але водночас серце болить, коли чую про повітряні тривоги. Саме це нагадує мені, чому я мушу рухатися далі — щоб мати змогу створювати, допомагати й показувати, що українці сильні, де б не були.
Яким ви бачите свій бренд через п’ять років?
Через п’ять років я бачу свій бренд як потужну освітню платформу, що об’єднує український досвід і американський ринок. Моя мета — навчати, ділитися знаннями та поширювати культуру європейського манікюру у світі. Я хочу, щоб моя справа стала символом професійності, чистоти й натхнення — брендом, який формує стандарти, а не слідує їм.
https://www.instagram.com/the_nails_oc?igsh=ZGJzeGo5NnFkY3Jq
