У 2024 році металургійна галузь відновлювалася: порівняно з попереднім роком ключові показники діяльності зростали. Попри постійні обстріли та руйнування, транспортно-логістичні труднощі та дефіцит кваліфікованих фахівців, українським металургам вдалося збільшити обсяги виробництва та експорту.
Виробництво. За 2024 рік металургійні підприємства виготовили близько 6 млн тонн чавуну та 7,6 млн тонн сталі, що перевищило показники за 2023 рік на 18,3% та 22,6% відповідно. Позитивним індикатором також є нарощування виготовлення сталевого прокату на 17% до 6,2 млн тонн.
На ріст виробництва впливала низка факторів: відновлення морського експорту, зростання попиту на український прокат у світі, стабілізація економіки. Однак наприкінці року зростання уповільнилося через проблеми з енергопостачанням, підвищення тарифів на електроенергію та логістичні труднощі.
На 8,5-10% до 380-400 тис. тонн збільшився випуск ливарної продукції. Насамперед – завдяки росту виробництва ливарних виробів для потреб ЗСУ.
Виробничі показники металургійної промисловості, млн тоннПродукція2021202220232024Чавун21,16,46,07,1Сталь21,36,26,27,6Прокат сталевий19,15,35,36,2
Експорт. Металургія значною мірою орієнтованою на експорт і критично залежна від кон’юнктури світових ринків. У попередні роки частка сталевої продукції, що експортувалася, сягала 80%. У 2024 році частка експорту впала до 67% попри відновлення можливості постачати продукцію через морські порти.
Традиційно в експортних постачаннях превалювали сталеві напівфабрикати (квадратна заготовка та сляби, що використовуються для виготовлення прокату) та сировина для виробництва сталі (переробний чавун та феросплави). У 2024 році загальна частка сировинної складової в українському експорті металопродукції становила майже 61%, а частка готового прокату – 39%.
Загалом у 2024 році з України експортували близько 5,84 млн тонн чорних металів, що на 22,6% більше за минулорічний показник. Експорт напівфабрикатів зріс на 56,7%, сталевого прокату – на 28,4%. Експортні продажі металургійної сировини скоротилися на 6,3%. Надходження валютної виручки від експорту чорних металів становили 3,09 млрд дол. (зростання на 16,9%).
Також суттєво зріс експорт залізорудної сировини: із 17,7 млн тонн до 33,7 млн тонн. Основні обсяги сировини були відвантажені в Китай, Словаччину і Туреччину. Експорт брухту чорних металів протягом 2024 року збільшився на 60,7% і становив близько 293,2 тис. тонн.
Географія експорту чорних металів у 2024 році очікувано розширилася: 60,8% виготовленої в Україні металопродукції відвантажили в країни Євросоюзу, 16,2% – у країни NAFTA. Рейтинг країн-імпортерів української металопродукції: Польща (22,6%), Болгарія (17,4%), США (16,2%), Італія (7%), Єгипет (6,2%).
Експорт чорних металів з України, тис. тоннПродукція2021202220232024Металургійна сировина4 529,31 737,31 783,91 672,3Напівфабрикати6 776,61 899,71 203,51 886,1Плоский прокат5 813,81 589,11 199,21 622,2Довгомірний прокат1 948,1708,2473,6557,2Прокат з легованих сталей566,9172,1104,6103,5Усього19 634,76 106,34 764,75 841,3Труби сталеві602,8400,4356,4510,0Залізорудна сировина44 420,523 984,617 753,233 744,6
Джерело: Державна митна служба
Імпорт. Ввезення в Україну сталевого прокату у 2024 році збільшилося і сягнуло історичного максимуму: 1,26 млн тонн, що на 14,2% більше, ніж у 2023 році. Сума витрат на закупівлю імпортного товару виросла на 13,1% до понад 1,5 млрд дол.
Найбільше на зовнішніх ринках купили готового сталевого прокату. Його частка в товарній структурі імпорту чорних металів становила 93%. Основні товари – плоский прокат (72%), довгомірний прокат (12%), прокат з легованої сталі (9%).
Імпорт чорних металів в Україну, тис. тоннПродукція2021202220232024Металургійна сировина86,123,216,683,6Напівфабрикати39,05,60,10,3Плоский прокат627,6427,3851,1909,0Довгомірний прокат314,2101,1142,6147,4Прокат з легованих сталей167,579,291,8118,0Усього1 234,4636,31 102,11 258,3Труби сталеві150,260,1105,1100,6Руди марганцеві425,3135,844,586,3
Джерело: Державна митна служба
У 2024 році зростав попит на всі види сталевого прокату. Ремонтні роботи, відбудова або спорудження через масові руйнування інфраструктурних об’єктів, житлових та нежитлових споруд обумовили зростання потреби в прокаті.
Відсутність виробництва і зростання попиту на внутрішньому ринку на деякі види чорних металів, що вироблялися в Україні до війни, були компенсовані імпортними поставками. Наразі на ринку спостерігається дефіцит плоского прокату середньої та вликої товщин, оцинкованого плоского прокату, сортового прокату будівельного сортаменту великих розмірів, рейок. Читайте також: Серце української металургії. Які наслідки для економіки матиме втрата Покровська? Велика історія металургії. Як Україна втрачала найбільшу галузь економіки
Основні обсяги сталевого прокату, майже 51%, були завезені з Туреччини. Оцінюючи поточну низьку вартість логістики і відкритість торговельних коридорів, для України найближчим і найзручнішим торговим партнером є саме Туреччина. Звідти здійснюються прямі поставки. Ця країна має потужний виробничий потенціал і може задовольнити суттєву частку потреб українських покупців.
Рейтинг європейських постачальників металопродукції вищої якості виглядає так: Польща (10%), Словаччина (7%), Італія (3%). Частка Китаю скоротилася до 9%.
Порівняно з 2023 роком споживання чорних металів в Україні дещо сповільнилося. За прийнятою методикою розрахунку баланс ринку чорних металів у 2024 році становив понад 3,2 млн тонн. Близько двох третин потреби внутрішнього ринку в чорних металах покрили українські виробники.
Прогнози й очікування. Перспективи повноцінного відновлення і подальшого розвитку металургійної галузі України щодалі стають малоймовірними. Збереження обсягів виробництва на рівні 2024 року можна буде вважати позитивним розвитком ситуації для галузі, але в умовах безпекових ризиків та нових викликів через війну наведені показники можуть бути переглянуті.
Очікувані обсяги виробництва сталі у 2025 році не перевищать 6,5-6,8 млн тонн. Обсяги експортних поставок українських чорних металів будуть залежати в основному від виробничого потенціалу в Україні та економічної ситуації на ринку Європи, куди постачаються найбільші обсяги металопрокату з України.
Частка експорту чавуну, феросплавів та брухту буде зростати, тому гострими залишаються питання безпеки і сталості дії транспортних коридорів. За умови збереження обсягів виробництва на вказаному рівні експорт чорних металів у 2025 році становитиме 4-4,5 млн тонн, а валютна виручка дещо скоротиться.
Прогнозоване скорочення виробництва сталевого прокату в Україні на фоні активного відновлення будівель та інфраструктури буде компенсоване імпортом, який і надалі зростатиме. Очікується, що у 2025 році в Україну ввезуть 1,5-1,7 млн тонн сталевого прокату, що перевищить історичний максимум 2024 року.
