У 2025 році фізособи-підприємці отримали 4,8% всіх державних контрактів – удвічі більше, ніж у 2021 році. Лише у квітні 2025 року за кошти платників податків у них придбали товарів та послуг на понад 4,5 млрд грн. Таке стрімке зростання активності дрібного бізнесу у сфері державних закупівель викликає багато запитань.
Наприклад, як встановило видання NGL.media, за останні пів року Запорізька ОДА уклала десятки угод на постачання військових товарів з ФОПами, витративши загалом майже 167 млн грн. Більше чверті цієї суми – 44,3 млн грн – отримали четверо підприємців з Фастова на Київщині, які за даними журналістів займаються бізнесом лише на папері. Серед них вихователька дитячого садка Катерина Свинцицька.
Подібні випадки складно відстежити, окрім як вручну передивлятися інформацію по кожному. Але з цим можуть виникнути проблеми, адже тільки з початку 2025 року, згідно з офіційними даними, підряди в Prozorro отримали більше ніж 32 тисячі різних ФОПів.
Трохи легше відстежувати можна, якщо звузити коло пошуку. Наприклад, дивитись лише на екстремуми – наймолодших і найстаріших підприємців. Цю інформацію легко отримати з їхніх ІПН (індивідуальний податковий номер), вказаних в закупівлі, в якому зашифрована дата народження і стать.
Реклама:
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Тоді можна побачити, що два 19 річні ФОПи в квітні і травні 2025 року продали кількома партіями fpv-дрони Івано-Франківському виконкому. Це перші їх бізнес угоди в системі – і одразу майже на майже 10 млн грн.
Інша 19-річна підприємиця в цьому ж місяці вперше продала Чорноморській лікарні Чорноморської міської ради хірургічні нитки на 1,7 млн грн. Причому замовник заради неї відхилив три дешевших пропозиції.
Так само вперше весною їх одноліток продав кільком лікарням Львова на 1,6 млн грн Порт-системи, що імплантуються Celsite (використовуються для довготривалого введення лікарських засобів, проведення хіміотерапії або забору крові), і різні рентгенівські плівки.
Читайте також:
“Маркуємо, пакуємо, просуваємо, доставляємо”: як іноземні товари стають українськими і продаються державі
Ще більш незвично, коли підприємницький талант і бажання працювати із державними грошима в собі відкривають в зрілому віці. Як, наприклад, 77 річна підприємиця Таїса Волошина, яка почала цей шлях із поставки ліжок на 1 млн грн в “Синельниківську центральну міську лікарню”.
Олеся Панасенко (62 роки) – ще один схожий приклад з Черкащини. Вона зареєструвалася підприємницею лише пів року тому, але за цей короткий час встигла підписати понад сотню бюджетних угод на загальну суму майже 2,5 млн грн, про що недавно повідомляло місцеве видання 18000.com.ua.
Майже всі ці договори були укладені напряму, без відкритого тендеру, завдяки тому, що багато закупівель відбулися на суми близькі до порогових 100 тис. грн (наприклад, 99 050 грн чи 99 840 грн). Сама Олеся пояснила успішність свого бізнесу так: “Є фірма, вони працюють, а я у них”. Ймовірно, мова йде про її співпрацю з більш досвідченим бізнесом.
Ще більш продуктивна Зінаїда Рудник, яка у свої 85 років вже взяла участь у 557 закупівлях – переможець у майже 427 закупівлях на суму 55 млн грн.
Подібні історії настільки поширені, що їх навіть можна побачити, якщо нанести на графік розподілу суми 28 тис. контрактів в березні-травні в залежності від віку ФОПа-отримувача коштів. Неочікувані сплески будуть помітні саме в осіб студентського і пенсійного віку.
.weekly_charts figure{
margin-inline-start: 0px;!important;
margin-inline-end: 0px;!important;
font-size:13px;
}
label[for^=”inputs”] {
font-size:14px;
}
.weekly_charts {
display: flex;
flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */
justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */
gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */
}
import {Runtime, Inspector} from “https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js”;
import define from “https://api.observablehq.com/d/c667a4a702f1e1f0.js?v=4”;
new Runtime().module(define, name => {
if (name === “vis1”) return new Inspector(document.querySelector(“#observablehq-vis1-b257acf2”));
});
Проте ці аномалії все одно не розкривають увесь масштаб проблеми: ми б все одно тут не побачили історію вже згаданої 29-річної виховательки дитячого садку Катерини Свинцицької із матеріалу NGL.media.
Що більш очевидне, так це те, що через ФОПізацію держзакупівель бюджет втрачає мільярди гривень податків. Підприємці на єдиному податку не є платниками ПДВ. Це дозволяє їм пропонувати нижчі ціни в тендерах, оскільки їхні пропозиції не включають 20% ПДВ.
Навіть якщо закупівля оголошена з ПДВ, ФОП може подавати пропозицію без ПДВ, що робить його більш конкурентоспроможним. До того ж вони мають спрощене оподаткування і сплачують фіксований відсоток від доходу (наприклад, 6% для третьої групи) без необхідності ведення складного бухгалтерського обліку.
Для багатьох компаній і бізнесменів використання таких ФОПів-посередників перетворилося на відчутну конкурентну перевагу. Їх залучають як прокладки для участі в закупівлях – із меншими податковими витратами та вищими шансами на перемогу, якщо закупівля вимагає конкуренції.
Читайте також:
Яйця вже не ті. Чи стали армійці закуповувати харчі краще?
У випадку із медичними ліжками для Синельниківської лікарні математика виглядає приблизно так: ціна моделі Е20 в контракті зазначена 53,9 тис. грн. Точну таку ціну легко знайти в інтернет-магазинах України, тож може здатися, що лікарня нічого не втратила, і все справедливо. Але ціна в державному контракті вказана без ПДВ. Така ціна є вигіднішою для постачальника, бо він не втрачає 20% на сплату податків. Але не вигідна для державного замовника, якщо той є платником ПДВ.
Нещодавно Державна податкова служба оголосила хрестовий похід проти переказів українців за продаж товарів в інтернеті без реєстрації підприємницької діяльності. Проте за діючими ФОПами, які допомагають освоювати бюджетні гроші із відповідною маржею, ганятися поки ніхто не поспішає.
