13 вересня 2025 року ставок «Місце Рибне» у селі Красне Перше, що на Обухівщині, став місцем особливої зустрічі. Тут відбувся соціально-адаптаційний турнір з риболовлі серед ветеранів і ветеранок, організований ГО «Клуб рибалок України».
Метою змагань було не стільки визначення переможців, скільки створення простору для відновлення, спілкування та взаємопідтримки. Адже риболовля стала не лише спортом, а й своєрідною терапією – способом повернути спокій і відчути єдність.
День, наповнений символами
Вже зранку на березі панувала особлива атмосфера. Ветерани, ветеранки та їхні родини зустрічалися з усмішками, налаштовуючись на дружнє змагання. Перед стартом усі вшанували хвилиною мовчання полеглих захисників і захисниць. Цей момент нагадав, що турнір має глибший сенс – пам’ять і підтримку один одного.
О 7:30 розпочався риболовний турнір. Вудки одночасно полетіли у воду, а на березі лунав сміх і поради більш досвідчених рибалок. Для дітей та родин організували паралельні активності, щоб день став святом для всієї спільноти.
Головне правило змагань – «спіймав і відпусти». Це не лише про спортивну етику, а й про символіку: важливим було не скільки риби зловив, а скільки радості й тепла забрав із собою.
Емоції, що лікують
«Це більше, ніж турнір. Тут ми знову відчуваємо себе частиною команди», – зізнався один з учасників, відпускаючи улов назад у воду.
Опівдні відбулося зважування. Жартів і добрих підколів було не менше, ніж спійманих рибин. Після підрахунків оголосили переможців у кількох номінаціях, серед яких традиційні «Big Fish» та «Ловець-рекордсмен». Кубки, медалі та призи від організаторів і партнерів отримали найкращі.
Втім, більшість зійшлися на думці: головне досягнення — не нагороди, а нові знайомства та відчуття єдності. «Ніколи не думав, що риболовля може бути такою терапією. Це зовсім інший рівень відпочинку й відновлення», – поділився ветеран, який вперше взяв участь у турнірі.
Спільна трапеза як символ єдності
Фінальним акордом дня став спільний обід. За одним столом зібралися всі – переможці та ті, кому цього разу пощастило менше. Тут не було суперників, а лише побратими, посестри й друзі, які ділилися історіями, жартами й планами.
Турнір, що дарує новий сенс
Організатори з «Клубу рибалок України» наголошують: риболовля стала дієвим інструментом соціальної адаптації та психологічної реабілітації. «Тут не важливе звання чи досвід. Важливе – відчуття плеча поруч. Це і є реінтеграція в цивільне життя – через спільні емоції та підтримку», – підкреслили вони.
Простота й щирість зробили цю подію особливою. Свіже повітря, азарт риболовлі й атмосфера спільності подарували учасникам те, що не виміряєш кубками чи медалями, – відновлення внутрішньої сили та віру в життя після війни.
