Якщо ви думаєте, що ми найбільш просунута держава в цифровізації, то це не зовсім так. Недавно разом з партнерами із StrategEast завершили робочий візит до країн Перської затоки – Катару, Оману та Саудівської Аравії. Ця поїздка розірвала наші шаблони та стереотипи про Близький Схід.
Так, Україна має потужний портфель digital-рішень, експертиза наших айтівців цінується у світі, а українські продукти визнані мільйонами користувачів.
Ми точно слідуємо трендам цифрових технологій, але щоб їх очолити, треба озиратися навколо та переймати досвід інших країн. Багато в чому нам буде цікавий досвід країн Аравійського півострова і ось чому.
Енергетичні “монархії” – це вже архаїзм
Роками увага айтівців усього світу була прикута до країн Заходу. Більшість людей вважали, що всі можливості сконцентровані там, тож мало хто розглядав арабський ринок для власного розвитку. Але в той час, як у Каліфорнії поставала Кремнієва долина, держави Близького Сходу також стрімко розвивалися. Їхній ВВП перевищив кілька трильйонів доларів і продовжує зростати.
Основа економік країн Перської затоки – мільярди нафтодоларів. Закономірно, бо вони довго будували енергетичний сектор. У Катарі видобуток енергоресурсів перевищує 50% від ВВП. Саудівська Аравія – другий у світі видобувник і перший експортер нафти. Понад 70% прибутків Оману генеруються з нафти та газу.
Але часи змінюються. Природні ресурси вичерпні, тоді як людські можливості не мають меж. Зараз арабські країни прагнуть зменшити залежність від нафти та газу. Тепер у фокусі їхньої уваги – відновлювальна енергетика, ШІ, туризм та ІТ.
Фокус на інноваціях у цих країнах може стати ще одним вікном можливостей для українського технологічного сектору.
Катар як майбутня столиця стартап-екосистеми
Перша зупинка нашого маршруту – Доха, столиця Катару. Тут тільки й говорять про диверсифікацію економіки. Катарці не шкодують на дослідження ні грошей, ні ресурсів, співпраця уряду з McKinsey – звична річ. Усе для того, щоб розуміти, куди і як рухатися. Глобальні плани вони закріпили в “Національному баченні 2030”. Цей документ прокладає курс до технологічного майбутнього країни.
Сильний фокус на розвитку інновацій знайшов втілення в ініціативі Invest Qatar, схожій на наш простір “Дія.City”. Головна ідея – створити для розвитку бізнесу найкращі умови та стимулювати вихід на ринок країни нових компаній.
Ця ініціатива дозволяє скористатися вільними економічними зонами, зменшити податкове навантаження, супроводжує бізнес протягом інвестиційного процесу.
Як частина ринку MENA Катар точно може бути цікавим і для українських технологічних бізнесів. Ще більше переконалися в цьому після зустрічей з Американською торговельною палатою, Катарським фінансовим центром, Катарською радою з досліджень, розвитку та інновацій, а також Міністерством зв’язку та інформаційних технологій. Усі вони відкриті до співпраці.
Та і сама країна готова давати можливості для зростання бізнесів, а в нас має бути готовність ними скористатися.
Вектор руху – Саудівська Аравія
Ми звикли розглядати Королівство як країну консервативних поглядів, де панують суворі закони шаріату. Проте зараз вона відома ще і як лідер у галузі науки, технологій та “цифри”, це 15-та економіка у світі.
У межах цієї поїздки ми завітали до Університету Короля Сауда. Буквально кожен викладач вільно та впевнено спілкується англійською мовою. Для них це принципово, бо як можна розвивати науку, не маючи доступу до міжнародних наукових досліджень. Тут нам є чого в них повчитися.
Вони розширюють уявлення про країни арабського світу і трансформуються на центр інновацій та ІТ-культури. На ринку працюють провідні технологічні гіганти – Apple, Microsoft, Google, Amazon, Cisco. Є національні фонди підтримки стартапів і представництва великих інвестиційних компаній світу, наприклад, BlackRock.
Ще в них є своя “Дія”. Застосунок перекладений сімома мовами, а користуються ним понад 18 млн людей. Також у них є власний цифровий підпис. Його застосовують понад 20 млн саудитів. Це понад половину населення країни.
Саудівська Аравія, як і Україна, тотально цифровізує держсектор. За даними звіту “Національної програми трансформації” за 2022 рік, країна надає 6 тис цифрових державних послуг. Це 97% від усіх доступних державних послуг.
Плани ще більш масштабні. Вони працюють над перетворенням міських агломерацій на сучасні інноваційні хаби – розумні міста, але брак кваліфікованих кадрів є суттєвою перепоною на їх диджитал-шляху.
Обираючи найкращі світові практики, вони шукають і найкращих спеціалістів для їх реалізації. Великим відкриттям для саудитів стало те, що українські ІТ-спеціалісти співпрацюють з понад 100 компаніями із списку Fortune Global 500.
Доки ринок має запит на таких фахівців, експертиза та досвід українських компаній буде нашим козирем, який треба використовувати якнайшвидше.
І що тепер?
Країни Перської затоки вважають основним капіталом не нафту чи газ, не заводи чи нерухомість, а людей. Їхній розум, талант та навички.
Ці юрисдикції можуть стати перспективними ринками для представників українського технологічного сектору. Вони будуть цікаві і молодим стартапам, бо конкуренція в західному світі часто не дозволяє їм пробитися, і “китам” українського ІТ, які опанували західні майданчики і можуть освоїти нові регіони.
Тут є всі передумови: значні ресурси, великий інтерес до інновацій, а головне – готовність вкладати великі гроші в українські проєкти.
Країни Близького Сходу можна і треба розглядати як потенційних міжнародних партнерів. Так, у нас протилежні устрої, культури та сенси, та є, як мінімум, одна річ, що точно нас об’єднує: прагнення до технологічного розвитку. У цьому векторі ми розуміємо, як ми можемо бути корисними одне для одного.
Ми шукаємо найкращі формати для налагодження взаємодії між Україною та країнами Перської затоки. Бачимо величезний потенціал у запуску технологічних мостів з Катаром та Саудівською Аравією.
Розповіли їм про досвід запуску UK-Ukraine TechBridge з Великою Британією – зустріли високу зацікавленість з їхнього боку. Разом працюємо над адаптацією цього формату та виходом на конкретні рішення. Ми налаштовані витиснути критичний максимум можливостей у цих країнах для українських компаній.
Наприкінці травня українці вперше візьмуть участь в оманській конференції Comex та представлять там національну стартап-екосистему. Уже мітимо на дві інші потужні технологічні конференції у 2025 році: LEAP в Саудівській Аравії та Web Summit у Катарі. Україні там точно буде що показати.
