Національний банк України анонсував проєкт обмежень, які стосуватимуться переказів коштів між банківськими картками фізичних осіб. Такі транзакції позначаються як P2P (Person-To-Person).
Представники НБУ не дуже порадували волонтерські організації, надавачів благодійної допомоги та криптовласників. Для цих категорій користувачів це може суттєво ускладнити роботу, але для перших це може потягнути за собою більш небажані наслідки, пов‘язані із фінансуванням важливих проєктів.
Тож однозначно слід приділити більше уваги цій ініціативі, розглянути, що вплинуло на таке рішення та як це може відобразитися на вищезгаданих категоріях фізичних осіб.
Що планується ввести?
Нацбанк планує ввести ліміти на переказ коштів між банківськими картками фізичних осіб до 100 тисяч грн., а кількість операцій обмежити 30 для одного рахунку щомісячно.
За словами заступника голови НБУ Дмитра Олійника, таке рішення покликане боротися з нелегальним гральним бізнесом, який процвітає в Україні та іншими незаконними способами використання банківських карток.
Проте Дмитро Олійник запевнив, що 95% клієнтів банків навіть не відчують цих змін на собі. В свою чергу, зловмисникам стане значно тяжче здійснювати перекази коштів без належного контролю та сплати податків.
Що стосується грошових переказів для волонтерських цілей, за словами представників НБУ, вони не планують обмежувати вхідні транзакції, що може ускладнити діяльність волонтерів. До того, у випадку підтвердження, ліміти можуть збільшувати в якості виключення.
Причини такого рішення
Статистика НБУ свідчить, що від осені 2023 року обсяги переказів P2P підскочили до аномальних показників. Крім того, було відмічено зростання кількості карток, за допомогою яких здійснюються перекази. Це може свідчити про здійснення тіньових переказів та мільярди неоподаткованих гривень.
Так, минулого року один з найбільших банків-емітентів передавав до НБУ статистику, в якій говорилося про масове виявлення так званих “дропів”. Так називають процес передачі банківських реквізитів, включно з пін-кодами карток та доступами до інтернет-банкінгу зловмисникам.
Мова йдеться про передачу цих даних самими громадянами. За минулий рік тільки в період з жовтня по грудень банком було виявлено понад 10 тисяч “дропів” і подібна тенденція присутня в інших банках.
Щодо банківських обмежень
Щороку кількість платіжних карток в Україні зростає. До прикладу станом на 2024 рік НБУ відмітив близько 52,12 млн нових карток, які були видані українськими банками. Сумарна кількість платіжних карток складає сьогодні понад 115 млн штук, що складає в середньому по три картки на кожного повнолітнього громадянина України.
Щодо операцій P2P, вони на сьогодні є одними з найпопулярніших шляхів розрахунків серед громадян.
Кожен банк в Україні має власні обмеження, які стосуються операцій між платіжними картками для фізичних осіб. До прикладу, у ПриватБанку сьогодні діє обмеження на переказ коштів в розмірі 29 999 грн за один платіж.
По Україні за місяць дозволено здійснювати до 200 транзакцій на загальну суму не більше 1 млн грн. У ПриватБанку є ліміти й на вхідні перекази, згідно з якими дозволяється здійснювати до 350 транзакцій на загальну суму не більше 1 млн грн. У monobank ліміти на перекази між фізособами в межах України складають до 60 тис. грн.
На день дозволено здійснювати до 50 операцій, на 4 дні – до 100 операцій. У Сенс Банку, який не так давно був націоналізований, діють ліміти на транзакції на рівні до 200 переказів щомісячно на суму до 400 тис. грн. На день можна здійснювати до 30 переказів, а на тиждень – до 100.
Стосовно переказів коштів за кордон, у ПриватБанку сьогодні можна здійснювати до 20 транзакцій на місяць на суму не більше 100 тис. грн.
За кордон можна зробити не більше 20 переказів на місяць на загальну суму не більше 100 тис. грн. У Monobank можна пересилати за кордон суму не більшу еквівалента $10 тис. за курсом НБУ, а для клієнтів Visa – не більше еквівалента $25 тис. за курсом НБУ.
Звітування банків про операції клієнтів
Починаючи з 1 серпня 2023 року, всі поповнення карток на суму більше 5 тис. грн відслідковуються банками. Здійснити такі операції можна лише після ідентифікації клієнта, через що у терміналах оплати слід вказувати власний номер телефону, на який банк телефонує, або відправляє одноразовий пароль доступу.
Ба більше, з червня минулого року банки України кожного тижня звітують НБУ про всі операції з оплати послуг чи товарів в інтернеті, а також перекази між картками фізичних осіб. Тут відразу слід зазначити, що в НБУ передаються не персональні дані, а лише загальна інформація – на яку суму була проведена операція.
Як зміниться життя криптоінтузіастів, які проводять велику кількість операцій по купівлі/ продажу stablecoin?
Вони, крім цих обмежень, які звичайно ускладнять їх діяльність, вже додатково стикаються з банківським фінансовим моніторингом.
Банки при досягненні певної кількості та обсягу операцій запросять у клієнта:
– джерело походження коштів,
– призначення платежів, як отриманих, так і відправлених.
При цьому продаж криптовалюти, як і повернені банківські депозити, джерелом доходу не вважаються.
Джерело доходу можна підтвердити декларацією про доходи, продажем рухомого/нерухомого майна тощо.
Якщо деякі банки зможуть задовольнитися вашими поясненнями, що ви продаєте особисті речі через ОЛХ, то інші- попросять скріншоти з ваших оголошень та квитанції про відправку через Нову Пошту тощо.
І якщо у вас немає інших пояснень стосовно призначення та кількості платежів, вам все ж таки прийдеться повідомити банк про операції з криптовалютою.
Ба більше, банки на підтвердження купівлі/продажу криптовалюти можуть запросити скріншоти вашого облікового запису з криптобіржи та скріншоти виконаних ордерів, які повинні співпасти з розміром платежів по фіатній валюті.
Нижче наводимо відповідь одного з банків на такі пояснення:
“Просимо Вас не проводити операції з криптовалютою, оскільки Банк бачить ознаки підприємницької діяльності в цих операціях.
Проведення операцій, які мають ознаки підприємницької діяльності, порушують режим рахунку. Ви підписали анкету, де вказано, що карта призначена для використання в рамках цільових витрат, а не інструмент для ведення бізнесу”.
Таким чином, шановні криптопідприємці, банки поки що приймають “криптоплатежі” як пояснення призначення платежу, але в подальшому не радять проводити такі розрахунки. Подальші санкції банків наразі не відомі.
В результаті, підприємці, що сьогодні оперують криптовалютою, в майбутньому можуть мати проблеми з проведенням операцій з такими активами. Проте які санкції будуть передбачені НБУ в майбутньому – наразі невідомо.
