5 листопада американці обирали нового президента між кандидатом від Республіканської партії Дональдом Трампом та кандидаткою від Демократичної партії Камалою Гарріс. На 7:00 ранку за київським часом попередні результати виборів свідчать про перевагу кандидата-республіканця. Видання The New York Times дає 91% шансів на перемогу Трампа.
Попри чимало зовнішньополітичних викликів, таких як війна в Україні та на Близькому Сході, ключовими для американців були саме внутрішні проблеми, зокрема – стан економіки.
Це й не дивно, адже чи не кожен виборець сповна відчув на собі рекордну за останні десятиліття інфляцію. Крім цього, все більше американців відчувають труднощі з придбанням власного житла, яке перетворилося з невід’ємної частини “американської мрії” на недоступну розкіш, особливо для молодих родин.
Кожен з кандидатів у президенти присвятив розв’язанню цих проблем левову частку своїх політичних обіцянок. Щоправда, їхні підходи кардинально відрізняються та матимуть відчутний вплив не лише на економіку США, але й на економіку світу.
Яку економічну політику задекларували Трамп та Гарріс? Та як на попередні результати американських виборів реагують фінансові ринки?
Стало гірше
Протягом останніх двох років фінансові ринки прискіпливо спостерігали за намаганнями Федеральної резервної системи (ФРС) США віднайти баланс між бажаннями побороти високу інфляцію та не допустити падіння економіки. І схоже, що американському центральному банку це таки вдалося.
Статистичні дані свідчать, що ВВП США продовжує зростати на рівні близько 3% на рік, безробіття залишається низьким (4%), а зарплати зростають швидше, ніж ціни. Проте оптимістична макроекономічна статистика не була вирішальним фактором, який впливав на настрої виборців.
Опитування показують, що більшість американців відчувають, що їхній економічний стан протягом останніх років погіршився, а близько 70% виборців взагалі вважають, що країна рухається у неправильному напрямку.
Ключова проблема, яка найбільше тисне на добробут американців – інфляція. Щорічні темпи росту цін у 2021-2022 роках сягнули 6-9%. Для пересічних американців, які звикли до інфляції на рівні 2-3%, це стало відчутним ударом.
Поточна інфляційна хвиля бере свій початок у 2020 році – з карантину, оголошеного через поширення COVID-19. Тоді американський уряд та ФРС розпочали масштабну програму монетарного стимулювання, аби підтримати економіку. Простими словами, в США почали “друкувати” багато грошей, які спочатку вилилися на фондовий ринок, згодом на сировинні та, зрештою, призвели до зростання цін у супермаркетах.
Підживлювали цей процес і геополітична напруженість у відносинах Вашингтона та Пекіна, пошкоджені пандемією логістичні ланцюжки та російське вторгнення в Україну. Останнє спровокувало стрибок глобальних цін на продовольство та енергоносії.
Друкарський верстат зробив свою справу, США планують згортати антикризові заходи. До чого готуватися світу та Україні?
Для протидії інфляції ФРС розпочала підвищувати ключову ставку, що зробило запозичення уряду дорожчими, а також вплинуло на вартість кредитів для бізнесу та населення. Зокрема – на вартість іпотеки.
Здорожчення кредитів на купівлю житла збіглося у часі зі стрибком цін на нерухомість. За останніми даними Федерального резервного банку Сент-Луїса, середня ціна проданого будинку у США з 2020 року зросла на 35% – до 500 тис. дол.
Зростала й вартість оренди житла. Для понад 22 мільйонів американських домогосподарств витрати на оренду перевищили 30% від їхніх доходів, а ще 12,1 мільйона родин витрачають на житло більше половини сімейного бюджету, свідчать дані дослідження Гарвардського університету.
Власне житло, яке колись було основою “американської мрії”, перетворилося на розкіш, особливо для молодих американських родин. При цьому багато американців вірять, що економіка перебуває у стані рецесії попри те, що статистичні дані вказують на протилежне.
На цьому тлі у соціальних мережах набув популярності тренд “silent depression” (“тиха депресія”), у якій молоді американці скаржаться, що наразі стан економіки Штатів навіть гірший, ніж під час Великої депресії 1929-1930-х років. Зокрема, через недоступність таких речей, як автомобіль або власне житло.
Тож не дивно, що економічна політика була у фокусі всієї передвиборчої кампанії. Обидва кандидати обіцяли американцям покращити їхнє економічне становище. Щоправда, шляхи досягнення цього “покращення” у них кардинально відрізняються.
Що обіцяли кандидати
Ключовим інструментом економічної політики обох кандидатів є податки. Це й не дивно, адже у 2025 році завершується термін податкових послаблень (Tax Cuts and Jobs Act або TCJA) – закону, ухваленого ще за попередньої каденції Трампа, який суттєво знизив фіскальні ставки для бізнесу та населення.
Попри закиди, що найбільше від нього виграли найбагатші американці, за каденції Джо Байдена ці податкові послаблення не скасували та не переглядали. Тепер майбутньому президенту необхідно вирішити, чи продовжувати дію TCJA (на чому наполягає Трамп) або ж переглянути податкову політику, зробивши акцент на підтримці найбільш вразливих громадян (пропонує Гарріс).
Штучний інтелект на службі пропаганди: як Росія маніпулює світом
Хай там як, проте пропозиції обох кандидатів можуть дорого обійтися американській економіці. За розрахунками Комітету за відповідальний федеральний бюджет (неприбуткової та позапартійної організації), економічний план Гарріс призведе до зростання розміру боргу США на 3,95 трлн дол., а Трампа – на 7,75 трлн дол. у період до 2035 року.
І хоча погляди кандидатів в президенти на податкову політику США кардинально відрізняються, у них є один спільний знаменник – обіцянка звільнити від оподаткування “чайові”.
Що обіцяла Гарріс
Податкова політика Камали Гарріс передбачає підвищення податків лише для найбагатших американців, які заробляють понад 400 тис. дол. на рік. Це означає, що для тих, хто отримує менше, податки не змінюватимуться, а запроваджені у 2017 році податкові послаблення продовжать.
Гарріс обіцяє підвищити податок на приріст капіталу (сплачується з доходів від продажу цінних паперів та інших активів) з 20% до 28%, а податок на прибуток корпорацій – з 21% до 28%. Також віцепрезидентка має намір запровадити “податок на мільярдерів”, який сплачуватимуть особи, чиста вартість активів яких перевищує 100 млн дол.
Натомість вона обіцяє запровадити податковий кредит на дитину до 18 років у розмірі 3600 дол. та додатковий податковий кредит у розмірі 6000 дол. для дітей у родинах із середнього класу та родинах з низькими доходами протягом першого року життя дитини.
Податковий кредит – це сума, на яку платник податків може зменшити свої зобов’язання перед державою. Камала обіцяє, що у разі, якщо обсяг податкових зобов’язань буде меншим за суму податкового кредиту, то “зайві” пробачені державою кошти громадяни зможуть отримати на руки.
Також віцепрезидентка США сказала, що заборонить необґрунтоване зростання цін на продукти у супермаркетах. Побороти кризу на ринку нерухомості вона планує, стимулюючи будівництво нових будинків (за допомогою податкових послаблень), а також надаючи американцям, які купують житло вперше, податковий кредит у розмірі 6 тис. дол. та початковий внесок у розмірі 25 тис. дол.
Що обіцяв Трамп
Кандидат від Республіканської партії обіцяв продовжити термін дії TCJA та навіть запровадити ще сильніше зниження податків на корпоративні прибутки. Для деяких компаній Трамп пропонував знизити ставку податку з поточних 21% до 15%.
Натомість 45-ий президент США пропонує запровадити додаткові мита на всі товари з усіх куточків світу у розмірі 10-20%. Для китайських їх розмір може становити 60%, а для компаній, які вирішать перенести своє виробництво зі США до Мексики Трамп погрожує встановити мито у розмірі 100-200%. Зокрема, у вересні він погрожував цим виробнику сільськогосподарської техніки John Deere.
Серед побічних ефектів такої політики експерти називають потенційне підвищення цін для простих американців через значне здорожчення імпорту, а також скорочення обсягів американського експорту через те, що інші країни запровадять мита на американські товари у відповідь.
Трамп першим запропонував звільнити “чайові” від оподаткування, проте, на відміну від Гарріс, він хоче звільнити від податків ще й доходи за понаднормову працю. Щоправда, таке рішення може призвести до того, що у майбутньому такі працівники отримуватимуть менші соціальні виплати, зокрема пенсії.
Make Tesla Great Again. Чому Ілон Маск агітує за Трампа
Для підтримки пересічних американців в умовах кризи вартості життя республіканець пропонував вираховувати сплачені проценти за автокредитами з оподатковуваного доходу громадян. Для допомоги людям похилого віку він обіцяв податкові пільги за догляд за такими людьми на дому. Також Трамп заявляв про намір обмежити максимальну ставку за кредитами на рівні 10%.
Боротися з високими цінами кандидат-республіканець хоче, стимулюючи видобуток нафти у США. На його думку, такий крок має знизити ціни на пальне та витрати на доставку товарів. Знизити ціни на житло Трамп збирався, скоротивши кількість необхідних дозволів на його зведення, спростивши бюрократичні процедури та вивільнивши для масштабних проєктів з будівництва будинків деякі федеральні землі.
Ще одна обіцянка Трампа, спрямована на боротьбу з кризою вартості життя – масштабна депортація нелегальних мігрантів. Логіка цього кроку полягає у тому, що мігранти створюють додатковий попит на житло та його оренду, а також на товари та послуги, що підживлює ріст цін.
Хто кращий для економіки
Цікаво, що більшість виборців вважають, що Трамп може краще впоратися з економічними труднощами, аніж Харріс. Мовляв, “у нього підхід бізнесмена” (майже господарника).
Проте, якщо подивитися на історичну перспективу, то за президентів-демократів економіка США зростала набагато вищими темпами, аніж за республіканців. Згідно з дослідженням Прінстонського професора Алана Блайндера, середній темп росту економіки США за каденцій демократів становить 4,3% на рік, в той час як за республіканців – 2,5%.
Крім цього, як порахували журналісти DW, за президентів-демократів безробіття у США скорочується в середньому на 0,8%, в той час як при республіканцях навпаки зростає – на 1,1%. Ба більше, 9 з 10 останніх рецесій починалися при президентах-республіканцях.
Як відреагували ринки
Напередодні виборів фінансові ринки ставили переважно на кандидата-республіканця. Зокрема, через його план знизити ставку корпоративного податку, а також через те, що його опонентка навпаки обіцяла підвищити податки, зокрема на доходи від продажу акцій. Тож з перемогою Гарріс аналітики очікували на незначну корекцію ринків.
Крім цього, з Трампом пов’язують потенційне зміцнення долара. Оскільки запропоноване ним підвищення мит на імпортні товари призведе до росту цін, то у разі її реалізації ФРС доведеться заморозити процес пом’якшення монетарної політики. А відтак, процентні ставки у США будуть високими набагато довше, ніж очікувалося раніше.
Попередні результати голосування показали, що кандидат республіканець має вищі шанси на перемогу. На ранок 6 листопада індекс долара (визначає ціну американської валюти відносно кошика з інших світових валют) підскочив на 1,14%.
Ключові американські фондові індекси також зростають. S&P 500 (відображає вартість 500 найбільших американських компаній) – на 1,2%, NASDAQ (виключно технологічних компаній) – на 1,4%, а індекс Dow Jones – на близько 1%.
Акції компанії Tesla Ілона Маска, який відкрито підтримував Трампа, зросли на 3,5%. Ціни на нафту реагують на попередні результати виборів незначним падінням – Brent подешевшав на близько 1,2%. Водночас криптовалюта, яку Трамп обіцяв легалізувати, дорожчає: Bitcoin зріс більш ніж на 9% оновивши історичний рекорд в 74 тис. дол, а Etherum – на 7,2%.
