У 2021 році народні депутати вирішили підтримати національних товаровиробників через преференції в публічних закупівлях. Мета – зробити так, аби держава купувала не імпортне, а вітчизняне. Щоправда, преференції поширюються не на всі локальні товари. У доволі обмеженому списку значаться промислові насоси, трансформатори, генератори, шкільні автобуси.
Описані зміни до законодавства набрали чинності 14 липня 2022 року. Від цієї дати замовники в Prozorro, за невеликими винятками, могли купувати товари з вказаного вище списку лише в тому випадку, якщо ті мали мінімум 10% української складової. З 2025 року цей показник зріс до 25%, а з 2028-го сягне 40%.
Щороку бізнес подає список товарів, де зазначає ступінь локалізації, визначений за затвердженою урядом формулою. Отриманий статус діє до кінця року.
З початку 2025 року, коли відсоток локалізації зріс до 25% і вище, майже 866 виробників подали до адміністратора системи Prozorro 2 600 своїх товарів. Разом з ними – довільні довідки (заяви) про те, що їх продукт має певний відсоток місцевої складової, і перелік технологічних операцій, які вони здійснюють в Україні.
.weekly_charts figure{
margin-inline-start: 0px;!important;
margin-inline-end: 0px;!important;
font-size:13px;
}
label[for^=”inputs”] {
font-size:14px;
}
.weekly_charts {
display: flex;
flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */
justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */
gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */
}
import {Runtime, Inspector} from “https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js”;
import define from “https://api.observablehq.com/d/9ef6fa7fb5c6ad7b@235.js?v=4”;
new Runtime().module(define, name => {
if (name === “vis1”) return new Inspector(document.querySelector(“#observablehq-vis1-5684b836”));
});
Ось як це виглядає на конкретних прикладах.
Завдяки “доставці і вантажним роботам” (тут і далі процитовані операції із заяв постачальників) італійські дозатори Seko стають на 30% українськими. Після “збирання, комплектування, випробування, пакування, налаштування” італійський насос Speroni стає на 38% місцевим. Американський Finish Thompson стає на чверть українським після “агрегатування, перевірки, налагодження, пакування”.
Вироблений у Китаї генератор RNG Power стає українським на 61% завдяки “оптовій торгівлі промисловим обладнанням, ремонту і технічному обслуговуванню машин і устаткування промислового призначення”. Турецький генератор Estar BES-50 SA після “укомплектування, збірки, монтування” – на чверть. Як і китайський MaXpeedingRODS MXR5500 завдяки “зберіганню, транспортуванню, гарантійному обслуговуванню, післягарантійному обслуговуванню”.
Читайте також:
“Купуй українське”: як вплине на економіку закон про локалізацію
Іспанський насос Saci Optima стає на 28% українським завдяки “комплектуванню, пакуванню, маркуванню, зберіганню, просуванню, логістиці”. Турбіна Caterpillar на чверть вважається українською завдяки “виготовленню певних елементів”, а італійські насоси Fluimac Phoenix – завдяки “перевірці комплектності товару”.
Півтора десятка переглянутих прикладів вистачило, щоб зібрати матеріал для статті. Якщо ж проаналізувати операції, зазначені в заявках усіх 2,6 тис. товарів, то лише близько 26% з них можна віднести до виробничих (виготовлення, фарбування, зварювання). Та й то за словами лише самих заявників.
Найчастіше компанії кажуть, що локалізували продукт завдяки монтажу та збірці (26%), а також пакуванню і перевірці справжності (по 8%).
.weekly_charts figure{
margin-inline-start: 0px;!important;
margin-inline-end: 0px;!important;
font-size:13px;
}
label[for^=”inputs”] {
font-size:14px;
}
.weekly_charts {
display: flex;
flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */
justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */
gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */
}
import {Runtime, Inspector} from “https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js”;
import define from “https://api.observablehq.com/d/9ef6fa7fb5c6ad7b@246.js?v=4”;
new Runtime().module(define, name => {
if (name === “vis2”) return new Inspector(document.querySelector(“#observablehq-vis2-5684b836”));
});
Ця проблема не нова. У Transparency International Ukraine раніше вже сумнівалися в правдивості даних щодо локалізації і попереджали урядовців, що так і станеться. Народний депутат і співавтор законопроєкту про локалізацію Дмитро Кисилевський визнав масштабну фальсифікацію і шахрайство. У травні у 2024 року уряд змінив порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів.
Бізнес зобовʼязали подавати більше документів. Міністерство економіки отримало право в разі виявлення порушень вилучати товари з реєстру, а при другому порушенні забороняти компанії-постачальнику брати участь у торгах. Кисилевський нарікає, що депутати дали Мінекономіки всі інструменти для боротьби з шахрайством, але відомство їх чомусь не використовує.
Читайте також:
Локалізація в закупівлях, яку неможливо порахувати
Як свідчать дані Prozorro, за п’ять місяців 2025 року достроково припинені сертифікати лише для двох з 2 600 товарів. Серед 866 фірм-продавців (чи то виробників) нові лише 18,5%, тоді як решта без проблем підтвердила свої локалізовані продукти з минулих років із ступенем локалізації від 25%.
Кисилевський пропонує посилити законодавство: зобов’язати ще й Державну аудиторську службу та Антимонопольний комітет реагувати на порушення і накладати санкції на порушників. Чи вийде цього разу – питання відкрите.
Локалізація багато в чому стала економічним експериментом і поки що не дуже вдалим. Проте інший співавтор закону про локалізацію Дмитро Наталуха готовий ризикнути і розширити концепцію локалізації на державне оборонне замовлення.
