Розмови про “другий китайський шок”, що потрясає АСЕАН (Асоціація держав Південно-Східної Азії, до якої входять 10 країн, розташованих в Південно-Східній Азіï), не враховують зростаючу силу та вплив блоку на формування торгівлі з Пекіном.
Про це пише видання Asia Times.
“Сплеск виробництва в Китаї, який дехто називає “другим китайським шоком”, викликав побоювання, що потік дешевого китайського імпорту може призвести до деіндустріалізації значних територій Південно-Східної Азії. Проте, уряди країн Південно-Східної Азії все частіше використовують доступ до своїх швидкозростаючих ринків як стратегічний важіль впливу”, – говориться у публікації.
Характер торгівлі між Китаєм та АСЕАН змінився, що зумовлено зростанням вартості китайських проміжних та готових товарів порівняно з товарним експортом Південно-Східної Азії.Цей зсув у поєднанні зі зростанням середнього класу та купівельної спроможності в регіоні сприяв збільшенню торговельного дисбалансу, пише Asia Times.
Реклама:
“Держави АСЕАН застосовують подібні важелі впливу, використовуючи доступ до ринку для стимулювання промислової модернізації за допомогою мандатів на місцеву складову, передачу технологій та забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності”, – зазначає видання.
Як приклад Asia Times наводить Таїланд, який вимагає від виробників електромобілів, які отримують податкові пільги, виробляти основні компоненти на місцевому рівні. Це спонукає китайські компанії BYD і Changan взяти на себе зобов’язання використовувати 40%-90% місцевих ресурсів.
“Це частина політики Таїланду, яка залучила понад $3,5 млрд китайських інвестицій і має на меті збільшити національне виробництво електромобілів на 40% у 2025 році”, – говориться у публікації.
Реклама:
Інший приклад, який наводить видання – Малайзія, яка уповноважує регіональні дизайнерські центри ліцензувати м’яку іграшку Labubu китайської компанії Pop Mart. При чому Південно-Східна Азія стала найбільшим і найшвидше зростаючим міжнародним ринком китайської компанії. Доходи в регіоні зросли на 619% у річному обчисленні до 336 мільйонів доларів, що становить майже половину закордонних доходів Pop Mart.
“Ці приклади показують, що країни АСЕАН не просто поглинають і не обов’язково страждають від так званого “другого китайського шоку”. Навпаки, у багатьох випадках вони активно формують умови своєї взаємодії з Китаєм”, – запевняє Asia Times.
Глобальні тенденції роблять залежність від виробництва з одного джерела неприйнятною. Згідно з опитуванням McKinsey, проведеним у 2025 році серед 400 китайських компаній-експортерів, 58% з них використовують стратегію “Китай+1”, причому АСЕАН є їхньою провідною вторинною виробничою базою.
За прогнозами, товарообіг між Китаєм та АСЕАН сягне одного трильйона доларів США, що перевищить сукупний обсяг торгівлі Сполучених Штатів та Європейського Союзу з Китаєм і зробить АСЕАН найбільшим торговельним партнером Китаю.
Видання пише, що сьогодні взаємозалежності Китаю та АСЕАН загрожує не економічна логіка, а зростаючий внутрішньополітичний тиск. Громадська думка все більше формує межі та напрямки зовнішньої політики.
“Таїланд і Камбоджа мають активну двосторонню торгівлю. Але бурхлива прикордонна суперечка викликала політичну реакцію в обох країнах, що призвело до закриття прибуткової прикордонної торгівлі. На Філіппінах націоналістичне обурення через напруженість у морських відносинах з Китаєм посилило позицію Маніли щодо широких відносин. Навіть Китай стикається з внутрішніми обмеженнями, оскільки внутрішній націоналізм формує його зовнішню політику щодо Тайваню, а також Південно-Китайського і Східно-Китайського морів”, – говориться у публікації.
Нагадаємо:
Раніше повідомлялося, що у квітні експорт Китаю зріс більше, ніж очікувалося, попри різке падіння поставок до США на 21%. Тоді китайським компаніям вдалося компенсувати втрати за рахунок зростання продажів на інших ринках: загальний експорт зріс на 8,1% — більше, ніж очікували економісти, хоча й менше, ніж у березні (понад 12%). Поставки до Індії та 10 країн Південно-Східної Азії (АСЕАН) зросли більш ніж на 20%, а експорт до ЄС — на 8%.
Також раніше повідомлялося, що Китай повністю скасував імпортні мита для всіх найменш розвинених країн, які мають дипломатичні відносини з Пекіном. Рішення охоплює 44 країни, визнані ООН як найменш розвинені. Серед них — 32 в Африці, 8 в Азії, 3 у Тихоокеанському регіоні та 1 у Карибському басейні.
