Доставка їжі в Україні та світі — розкіш чи нова норма?

Сьогодні кожна 4-та людина у світі замовляє їжу онлайн – і це лише початок. Пандемія Covid-19 дала поштовх для появи нових поведінкових звичок, а зараз ми бачимо, що в постпандемічному світі звичка замовляти їжу не зникає, а лише зміцнюється.

Напружений спосіб життя, віддалена робота та урбанізація – усе це породжує бажання заощаджувати час, що призводить до сплеску попиту на зручні сервіси доставки їжі в усьому світі. Які ж тенденції визначатимуть подальший розвиток ринку?

1. Формування нових звичок і вподобань споживачів

Зростання впливу покоління Z. Представників покоління Z часто називають “digital natives” або “цифровими аборигенами” через їхнє природне відчуття комфорту з технологіями та інтернетом.

Ця унікальна риса зробила їх агентами змін у ресторанній індустрії, особливо в традиційній Європі. Вони цінують зручність, тому їм сподобалися мобільні застосунки та онлайн-платформи для замовлення їжі, які пропонують швидкі та легкі рішення.

Водночас для них важливими є якість і сталість, бо вони піклуються про здоров’я та вплив на довкілля. Тож вони очікують, що ресторани й сервіси доставки повинні доставляти їжу того самого рівня якості, що й у ресторані. При цьому упакування має бути екологічним.

Обід у ресторані чи ресторанна їжа вдома? Згідно з даними Kantar, у 2022 році кількість замовлень у ресторанах по у світі зросла на 33%. Після скасування карантинних обмежень споживачі прагнуть надолужити згаяне, що сприяє відвідуванню ресторанів.

Водночас споживачі все частіше замовляють їжу з собою або з доставкою додому. У результаті половина замовлень в ресторанах сьогодні приходиться на доставку та самовивіз.

Обід чи вечеря? В Україні історично так склалося, що обід більший за вечерю, а в інших країнах Європи – навпаки. Про це свідчать наші дані з різних ринків, а також результати опитування Kantar: улюблена нагода, щоб замовити доставку їжі, – це вечеря у вихідні, особливо для покоління Х.

Натомість покоління Z найчастіше замовляють їжу на вечерю в будні, щоб не готувати. Останніми місяцями ми спостерігаємо, що вечеря в Україні теж “підтягується”. Про що це говорить?

Українці все більш комфортно почуваються в доставці, а вечеря стає для них ще одним приводом зробити замовлення.

Перемагає зручність. 55% споживачів зазначили, що зручність є головною причиною, через яку вони замовляють їжу. Зокрема, 24% споживачів у світі не хочуть морочити собі голову приготуванням їжі.

Інші споживачів кажуть, що замовляють доставку як винагороду або щоб отримати задоволення, при цьому вони хочуть залишитися вдома, а не йти в ресторан.

Цінування моментів і доставка як частина життя. Українці почали цінувати прості речі та малі радощі. Ми спостерігали це на прикладі 1 вересня, коли отримали величезний сплеск замовлень, якого не було в попередні роки.

Люди замовляли shared meals, щоб відсвяткувати початок навчального року в колі родини й друзів. І найголовніше – ми бачимо, що українці вже сприймають швидку доставку не як розкіш, а як нормальну частину повсякденного життя.

2. Розвиток нових форматів на ресторанному ринку

Згідно з даними Euromonitor International, до 2030 року ніша хмарних кухонь і віртуальних ресторанів може вирости до індустрії з оборотом в $1 трлн. Що це за формати?

Хмарні кухні – це обладнані кухонні приміщення, які закриті для відвідувачів і працюють лише на доставку. Якщо хмарну кухню відкриває ресторатор, то на ній зазвичай готують страви для доставки від конкретного ресторанного бренду для його клієнтів.

Якщо це робить сервіс доставки, то на одній локації, як у коворкінгу для ресторанів, можуть працювати різні партнери. У будь-якому разі цей формат допомагає бізнесу масштабуватися.

Зокрема, великим ресторанним мережам хмарні кухні дають змогу розширювати зону покриття на інші райони міста. Для рестораторів із регіонів це можливість без надмірних витрат відкритись у столиці або іншому місті.

Віртуальний ресторанний бренд – це заклад, який фізично не доступний споживачеві, але працює на доставку. Ми у Glovo створили віртуальні бренди, щоб розширювати вибір для користувачів застосунку, особливо в містах або районах, де немає великої кількості ресторанів.

Водночас використання віртуального бренду допомагає рестораторам оптимізувати витрати, розв’язати проблему “неактивних” годин й максимально використовувати потужності закладу.

Внаслідок цього зростає прибутковість бізнесу. Як показує практика – користування віртуальними брендами допомагає нашим партнерам збільшити прибуток у середньому на 10-15%.

Показовим є приклад Presto – нашого партнера з Луцька. Цей локальний бренд зміг вийти на ринок Києва й за 10 місяців масштабувати свій бізнес у 5 разів. Наразі партнер відкрився на 3 хмарних кухнях Glovo в Києві (офлайн-закладів він не має) і за кількістю замовлень не поступається відомим київський мережевим закладам.

Варто зазначити, що 40% від його замовлень припадають на віртуальні бренди, що допомагає тримати високий відсоток завантаженості кухні.

3. Поява й розвиток різних форматів доставки

Багато рестораторів в Україні почали пропонувати власну доставку. Це вже давно працює в Америці та європейських країнах, де ресторани знають портрет свого відвідувача та пропонують йому якісь особливі пропозиції, наприклад забронювати столик або зробити доставку.

Як правило, коли ресторани роблять свою доставку, вони обмежуються поточною базою відвідувачів. І тому це більше про розширення сервісу та побудову лояльності, ніж про вихід на масовий ринок.

Якщо ми говоримо про масовість – це про агрегатори доставки. Ресторатори у застосунку отримують доступ до всіх користувачів, а не лише до своїх наявних відвідувачів.

Активніше також розвивається pickup або самовивіз. Якщо ти не хочеш чекати, поки тобі приготують страву в ресторані, або платити за доставку, ти можеш зробити замовлення й вийти в обід з офісу, щоб безплатно його забрати. Наразі pickup вже непогано працює і набуває все більшої популярності.

Звичайно, на ринку швидкої доставки з’являються й нові моделі. Зокрема, ми пропонуємо різні варіанти співпраці: 1) поєднуємо партнера (ресторан, супермаркет, аптека, непродовольчий магазин), клієнта й кур’єра; 2) надаємо партнеру замовлення, яке він самостійно доставляє; 3) надаємо кур’єрів для доставлення замовлень партнера, які він отримав через власні канали.

У всьому світі та в Україні доставка їжі з ресторанів – це вже не розкіш. Більше того, доставка їжі все менше пов’язана з відтворенням досвіду ресторану поза ним; натомість це спосіб відмовитися від приготування їжі та насолодитися їжею ресторанної якості вдома. Тож ми очікуємо, що на ринку з’являтимуться нові гравці й розвиватимуться нові формати, які й надалі змінюватимуть ресторанний ринок.

Прокрутка до верху