Чому Україні важливо вже зараз серйозно підійти до підготовки до вступу в ЄС WebFont.load({google:{families:[“Fira Sans:100,100italic,200,200italic,300,300italic,regular,italic,500,500italic,600,600italic,700,700italic,800,800italic,900,900italic:cyrillic,latin”]}}); !function(o,c){var n=c.documentElement,t=” w-mod-“;n.className+=t+”js”,(“ontouchstart”in o||o.DocumentTouch&&c instanceof DocumentTouch)&&(n.className+=t+”touch”)}(window,document); window.dataLayer=window.dataLayer||[];function gtag(){dataLayer.push(arguments);}
gtag(‘js’,new Date());gtag(‘config’,’UA-554376-18′);gtag(‘js’,new Date());gtag(‘config’,’UA-554376-23′); (function(w,d,s,l,i){w[l]=w[l]||[];w[l].push({‘gtm.start’:new Date().getTime(),event:’gtm.js’});var f=d.getElementsByTagName(s)[0],j=d.createElement(s),dl=l!=’dataLayer’?’&l=’+l:”;j.async=true;j.src=’https://www.googletagmanager.com/gtm.js?id=’+i+dl;f.parentNode.insertBefore(j,f);})(window,document,’script’,’dataLayer’,’GTM-WW7B57′); window._io_config=window._io_config||{};window._io_config[“0.2.0”]=window._io_config[“0.2.0”]||[];window._io_config[“0.2.0″].push({page_url:”https://epravda.com.ua/projects/vikliki-yevrointegraciji/chomu-ukrajini-802228/”,page_url_canonical:”/projects/vikliki-yevrointegraciji/chomu-ukrajini-802228/”,page_title:”Чому Україні важливо вже зараз серйозно підійти до підготовки до вступу в ЄС”,page_type:”article”,page_language:”ua”,article_publication_date:”Tue, 21 Jan 2025 13:00:00 +0300″});
eng
Спецпроєкт “Виклики євроінтеграції”Чому Україні важливо вже зараз серйозно підійти до підготовки до вступу в ЄС21 січня 202501Перемовини вже тривають. Кому потрібно готуватися до вступу в ЄС?02Експрем’єрка та колишня міністерка агрополітики Латвії Лаймдота Стауюма03Колишній голова перемовин Латвії про вступ до ЄС, ексєврокомісар ЄС з енергетики та розвитку Андріс Пієбалгс04Колишній директор Бюро європейської інтеграції Латвії, голова Ради старших посадовців з питань ЄС ЕдвардС КуснерсПеремовини вже тривають. Кому потрібно готуватися до вступу в ЄС?Вступ до Євросоюзу – надзвичайно складний та тривалий процес. Кому потрібно готуватися вже зараз, розповідаємо у матеріалі.За останні три роки Україні не лише вдалося отримати омріяний статус країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу, а й рекордно швидко розпочати перемовини. Зараз триває підготовка до перемовин про вступ України до Європейського Союзу, і хоча це довгий та складний процес, країна має всі шанси стати повноправним членом ЄС у найближчі роки.Проте досягти цієї мети – це не лише питання політичної волі, але й масштабної підготовчої роботи на всіх рівнях державного управління, економіки, громадянського суспільства та бізнесу. Вступ до ЄС – це не просто зміна статусу країни на міжнародній арені, а ціла низка реформ, що зачіпають різні сфери життя: від правосуддя до економічної політики та боротьби з корупцією. Востаннє ЄС розширив свої кордони десять років тому, у 2013 році, зі вступом Хорватії. Обставини, в яких відбувається таке розширення зараз, докорінно інші. Україні потрібно не тільки відповідати вимогам ЄС, а й максимально ефективно використати можливості, які дасть членство в єдиному економічному просторі. Роль кожної установи та кожного громадянина у цьому процесі є критично важливою.Підготовка до вступу – це, по суті, планування майбутнього країни в умовах єдиного ринку, тому потрібно враховувати досвід інших держав, які вже пройшли через цей шлях. При цьому важливо зважати, що система права ЄС розвивається швидко і з того часу, як, наприклад, Польща та Латвія стали членами ЄС, набула чинності величезна кількість нових законодавчих актів, до якої необхідно наблизити та впровадити вітчизняне законодавство. Важливо почати готуватися не лише урядовцям, парламентарям, а й місцевій владі, бізнесу, професійним асоціаціям і навіть самим громадянам.Тема спроможності державного апарату та підготовки до переговорів та безпосередньо членства в ЄС буде неодноразово поставати в найближчі роки, а тому ми поспілкувались з представниками інших країн, які цей шлях проходили, щоб врахувати їхній досвід.Ключовим завданням є створення потужної інституційної спроможності, здатної забезпечити ефективне виконання вимог ЄС та загалом відповідність законодавству ЄС, яке є спільним для всіх держав Євросоюзу. Це потребує зусиль на всіх рівнях: від удосконалення законодавства до підготовки держслужбовців, які мають бути здатні працювати в нових умовах. Крім того, необхідно чітко визначити пріоритети, до яких країна повинна прийти на шляху до Євросоюзу, зокрема щодо економічних реформ, інфраструктурного розвитку та підтримки малого і середнього бізнесу.Завдяки ретельній підготовці Україна має можливість не лише виконати умови вступу, але й отримати максимальну вигоду від членства в ЄС, що в свою чергу, сприятиме розвитку та процвітанню країни на глобальній арені.І хоча “скопіювати” досвід інших країн Україні не вдасться, розуміти, кому і як потрібно готуватися до вступу вже зараз – необхідна умова для успіху. Адже вступ до ЄС стосується всіх, від кожної громади до центральної влади. Досвід інших країн, які через багато років можуть озирнутися назад та визначити власні помилки, допоможе Україні уникнути аналогічних помилок на шляху до Євросоюзу. У матеріалі читайте про досвід країн-членів ЄС, які вже пройшли цей шлях і діляться своїм досвідом.Хто ж саме має активно готуватись?Щоб ефективно підготувати органи державної влади, необхідна чітка координація між міністерствами та місцевими органами управління, що забезпечить оперативне виконання завдань, пов’язаних з адаптацією до європейських стандартів. Важливими є також реформи в системі державного управління, особливо щодо підготовки держслужбовців, здатних ефективно працювати у нових умовах. Ключовим аспектом є англомовна підготовка та внутрішня координація, адже без належного рівня інституційної спроможності реалізувати євроінтеграційні зобов’язання не вдасться.Місцева влада відіграє важливу роль у виконанні зобов’язань ЄС, зокрема у розподілі європейських коштів. Тому важливим є навчання та підготовка кадрів на місцях, щоб забезпечити ефективне управління проєктами на регіональному рівні. У Польщі та Латвії місцева влада активно брала участь у процесі євроінтеграції, що забезпечило успішний розвиток регіонів.Як показує досвід Польщі та Латвії, парламент має визначати основоположні засади інтеграції та довірити повноваження для розробки підзаконних актів уряду. Мікроменеджмент парламенту може бути шкідливим для процесу євроінтеграції, тому важливо зберігати баланс між загальним керівництвом та деталями. Втім, важлива роль парламенту у процесах, таких як скринінг, що забезпечує ефективність і своєчасне виконання вимог ЄС.Важливо залучати бізнес до процесу євроінтеграції через асоціації для забезпечення обміну інформацією та оцінки можливих економічних наслідків. Бізнес має бути обізнаний про перехідні періоди, нові правила та стандарти ЄС, а також про довгострокові вигоди та виклики. Успішна співпраця між державним і недержавним секторами допомагає виробити оптимальні умови для бізнесу в умовах євроінтеграції, включаючи адаптацію до нових регуляцій.І останнє, але не найменш важливе, – підготовка суспільства. Громадяни мають бути готові до змін у повсякденному житті, зокрема у сферах права, економіки та соціального забезпечення. Розширення знань про ЄС, зокрема через державні ініціативи та освітні програми, допомагає забезпечити підтримку громадянського суспільства і створює соціальний консенсус щодо процесу інтеграції.Експрем’єрка та колишня міністерка агрополітики Латвії Лаймдота Стауюма:Лаймдота СтауюмаУ 1995 році уряд Латвії подав заявку на вступ до ЄС та створив Комітет із європейських справ у Сеймі (парламенті). Це стало початком практичного процесу вступу до ЄС.Два роки по тому Європейська комісія опублікувала стратегію розширення ЄС “Порядок денний 2000”, яка включала оцінки заявок на вступ від усіх країн-кандидатів. На той час у Латвії були значні недоліки та затримки, через що її не включили до списку п’яти країн, які розпочали переговори про вступ. Це стало сигналом для пробудження, який мобілізував зусилля Латвії з інтеграції. Протягом наступних років Латвія не лише наздогнала, а й перевершила деякі країни, які почали процес інтеграції раніше.До 2000 року уряд Латвії ухвалив оновлену четверту Національну програму інтеграції до Європейського Союзу, пов’язавши її з державним бюджетом. Ця програма визначила чотири стратегічні пріоритети, які Латвія мала вирішити для вступу до ЄС:Підготовка суспільства до членства в ЄС, зокрема виконання політичних критеріїв блоку, особливо у сферах боротьби з корупцією та захисту меншинПідготовка економіки, зокрема заходи для виконання економічних критеріїв ЄС, таких як покращення бізнес-середовища, завершення приватизації, розвиток ринку землі та нерухомості, а також формування політики міжнародних торговельних відносинЗабезпечення відповідності правам та обов’язкам членства в ЄС, що вимагало оцінки поточної ситуації Латвії у всіх секторах для демонстрації її відповідальності та зобов’язань як члена ЄС. Це включало такі сфери, як внутрішній ринок, економічна та фіскальна політика, екологія, правосуддя та зовнішня політикаПідготовка державного управління, зосереджена на реформуванні та створенні ефективної системи державної служби, включаючи підготовку державних службовцівРоботу переговорів про вступ до ЄС політично координувала Рада з питань європейської інтеграції, яку очолював прем’єр-міністр. До складу Ради входили міністри, чий сектор був найбільше залучений до процесу інтеграції. Технічно переговори проводилися та координувалися Зібранням старших посадовців, яке складалося з високопосадовців міністерств, залучених до процесу інтеграції, зазвичай це були заступники державних секретарів. Зібрання старших посадовців очолював заступник державного секретаря Міністерства закордонних справ. Представники соціальних партнерів і неурядових організацій також могли брати участь у цих зустрічах.Уряд посилив роль Бюро з європейської інтеграції, підпорядкувавши його прем’єр-міністру. Функції Бюро включали оцінку відповідності нормативних актів вимогам Європейського Союзу та підготовку пропозицій щодо необхідних змін до нормативних документів Латвії. Фактично, Бюро було секретаріатом Ради з питань європейської інтеграції. У цей період Кабінет Міністрів Латвії створив Центр перекладу та термінології як частину Урядового бюро з європейської інтеграції. Робота центру, зосереджена на перекладі “acquis communautaire” (законодавства ЄС), була важливою для вступу Латвії до ЄС.За юридичною рамкою всі позиції Латвії мали узгоджуватися з Комітетом із європейських справ Сейму. Цей комітет не лише оперативно оцінював подані документи, але й сприяв швидкому ухваленню необхідних законодавчих актів у парламенті.Як і інші країни-кандидати до ЄС, Латвія вела переговори про перехідні періоди для виконання своїх зобов’язань як держави-члена ЄС. Усього Латвія забезпечила 32 перехідні періоди. Наприклад, строки виконання вимог щодо переробки відходів підприємствами молочної, м’ясної та рибної промисловості; обмеження на придбання сільськогосподарських земель і лісів нерезидентами та компаніями з-за меж ЄС; диференційовані ставки ПДВ на опалення тощо.У процесі інтеграції важливо мати чітку ієрархію прийняття рішень, щоб підготовчий процес не був фрагментованим. Координація між різними міністерствами, особливо на найвищих рівнях, має вирішальне значення. Адміністративна спроможність є ключовим компонентом, що потребує як знань предметної області, так і володіння англійською мовою. Крім того, політична та адміністративна співпраця між міністерствами досягалася через зустрічі високого рівня за участю соціальних партнерів.Необхідно чітко визначити та пріоритезувати національні інтереси, зосереджуючись на обмеженій кількості найважливіших питань. Наприклад, міністерства повинні розробляти власні списки пріоритетів. Варто зазначити, що перехідні періоди не стосуються інституційної спроможності, яка потребує негайної готовності. Натомість такі періоди надаються для конкретних політик і залежать від того, наскільки ефективно міністерства співпрацюють між собою, бізнесом та іншими зацікавленими сторонами.Колишній голова перемовин Латвії про вступ до ЄС, ексєврокомісар ЄС з енергетики та ексєврокомісар ЄС з розвитку Андріс Пієбалгс:Андріс ПієбалгсУ випадку Латвії повноваження у сфері євроінтеграції лягали на Міністерство закордонних справ та новостворене Бюро європейської інтеграції. Також у кожному міністерстві був заступник державного секретаря з питань європейської інтеграції.Загальну координацію та перемовини здійснювало МЗС, а Бюро займалося координацією та комунікацією з міністерствами та муніципалітетами, узгоджувало питання щодо підготовки до вступу та підготовкою до скринінгу, підготовкою звітів.Всередині країни Бюро та МЗС були в певному сенсі на рівних правах, але назовні саме Міністерство закордонних справ, безумовно, вело перемовини з цього питання. Це дійсно було проактивно. Бюро справді намагалося підвищити адміністративну спроможність у Латвії навіть без адміністративної влади над міністерствами.Муніципалітети мають величезний потенціал для всього процесу. Вони мають різні адміністративні можливості, але їхнє бажання бути частиною всієї історії – величезне. Попри різницю в спроможності різних муніципалітетів, місцева влада була більш “захоплена” євроінтеграційним процесом в цілому, ніж міністерства, які мають широку смугу відповідальності та бюрократичних обов’язків.Також нам потрібно було працювати зі стейкхолдерами всередині країни, адже вони були дещо дволикими. З одного боку, компанії бачили можливості, які будуть в ЄС. З іншого, вони хотіли залишити все без змін і отримати подвійну вигоду. Вони не знають, чи обов’язково отримають ті вигоди, на які розраховували, якщо віддають щось. Вигоди приходять трохи пізніше. Тож вам потрібно одразу ж взаємодіяти зі стейкхолдерами та пояснювати їм, яка наша позиція, як далеко ми можемо зайти, які їхні погляди, і намагатися утримувати їх у процесі.Я думаю, що для євроінтеграції були одночасно три виклики, з якими може зіткнутися й Україна.Перший – це обмежені знання про країну з боку країн-членів ЄС. Безумовно, правова система не є досконалою. Але врешті-решт сприйняття вирішує швидкість вашого вступу. Тому ми дуже багато працювали над поширенням інформації про те, якою є реальна ситуація, намагаючись діяти на випередження, та розповідали про те, що ми зробили. У підсумку, це політичне рішення, чи готова країна до реформ, чи ні. Всі копенгагенські критерії – це теж політичне судження.Друга річ, на якій також було зосереджено увагу через Міністерство закордонних справ, це розуміння того, де переговори будуть складними. Ми знали, що наша проблема може полягати у сільському господарстві, рибальстві, фітосанітарії. Тож ми намагалися якнайшвидше наздогнати те, що могло створити великі проблеми всередині країни, а також у відносинах з Брюсселем.Третє – це, безумовно, скринінг, спроможність адміністрування та імплементація. На цьому зосереджувалася робота Бюро. Багато наших державних службовців спершу не мали жодного уявлення про англійську мову, і тут, я вважаю, Україна значно більш просунута. А в деяких сферах, наприклад, в енергетиці, ви пройшли через ENTSO-E, тож люди знають, що таке директива, що таке регламент, як його слід адаптувати та як проходить звітування.Бюро європейської інтеграції мало гарний огляд прогалин у спроможності кожної уставнови, відповідальної за вступ до ЄС, і відповідно забезпечило включення розбудови інституційної спроможності до національної програми з адаптації європейського законодавства. Крім того, воно складалося з нових держслужбовців, найнятих з числа потужних випускників університетів, і відтак Бюро здатне керувати та координувати роботу міністрерств, оскільки мало як політичну підтримку (до самого вступу), так і власну компетентність.Колишній директор Бюро європейської інтеграції Латвії, голова Ради старших посадовців з питань ЄС Едвардс Куснерс:Едвардc КуснерсЄС – це все про регулювання економіки, тому що це економічний союз, і він базується на єдиних правилах і стандартах. І є багато технічних питань, і нам довелося трансформувати нашу правову культуру і юридичні підходи, щоб навчитися поєднувати латвійську національну правову систему з правовою системою ЄС, адже йдеться не про просте перенесення законів, а про щось набагато глибше.Якщо у вас різні правові культури, то виникають серйозні проблеми з ефективністю роботи як держави-члена, особливо на етапі підготовки до вступу.Для мене, як керівника Бюро європейської інтеграції, ключова проблема полягала в тому, що державна служба була схожа на середньовічні міста. Вона обнесена стінами, яких було більше ніж співпраці. А ЄС повністю руйнує ці стіни. Багато політик знаходяться між міністерствами, і ви не можете просто якимось чином розподілити політики ЄС між міністерствами та сказати: “Гаразд, кожен займається своєю справою” без належної співпраці.У процесі наближення ми шукали найслабші ланки в ланцюжку, бо саме там ланцюжок зазвичай розривається. І ми намагалися допомогти тим міністерствам, де ми відчували серйозний брак потенціалу, політичною підтримкою та впливом на бюджетний процес.Головним нормотворцем на технічному рівні є Кабінет Міністрів, а роль законодавчого органу, тобто парламенту, полягає у створенні рамкового законодавства. Закон – це рамковий документ, який встановлює мету, принцип, очікувані результати та делегує повноваження іншим органам. У латвійському випадку лише Кабінет Міністрів видає підзаконні акти, які є технічними. А технічне законодавство, безумовно, набагато ширше ніж закони. Якщо парламент займається мікроменеджментом, це дуже шкідливо для розвитку країни, а також для вступу до ЄС.Проблемним було питання авторських прав. Ми витратили більше року, щоб знайти першу зарплату для першого експерта в цій галузі, тому що ми були нещодавно відновленою країною з дуже-дуже недосконалою системою державної служби та з недосконалим законодавством, яке взагалі не було представлено у сфері прав інтелектуальної власності.Складні теми були у Міністерства внутрішніх справ. Це пов’язано з міграцією та прикордонними зонами. Тут було залучено багато міжнародної співпраці, до якої люди не були готові.Безумовно, великою проблемою була судова система, підготовка суддів. Адже, коли ви ведете переговори з ЄС, ви повинні довести свою здатність імплементувати законодавство ЄС. Йдеться не лише про адаптацію. Наприклад, у вас є законодавство, більш-менш налагоджене державне управління, але справи в суді не розглядаються. Це означає, що політика ЄС не працює. І ви повинні підготувати незалежних суддів.Звичайно, сільське господарство також дуже складне в політичному та соціальному плані, але насправді воно не таке вже й складне з технічної точки зору. Просто це дуже широка сфера регулювання, і коли починаєш дивитися на неї, то можна розгубитися від масштабу. Але зрештою виявляється, що це величезна кількість технічних правил.Іноді це масштаби, іноді це лякає, іноді це складність або навіть у певному сенсі незавершена сфера політики ЄС, тому що у нас ця сфера політики все ще формується і розвивається.Щодо дискусій з бізнесом, то в країні на той момент така взаємодія була проблемою.Ми намагалися домовитися зі спроможними бізнес-асоціаціями про проведення оцінки впливу і зрозуміти, які наслідки вступу до ЄС будуть для їхнього бізнесу і в конкретних сферах. Але насправді ми мали лише один випадок, коли бізнес-асоціація змогла надати нам дані та позицію того, як вони бачать свій бізнес у довгостроковій перспективі. Переважно вони казали, що ми не знаємо, що буде через рік чи два, адже ми живемо в божевільному світі кінця 90-х.Результатом ефективної співпраці державного та недержавного сектору може стати конструктивна перемовна позиція, яка визначає найкращі умови для інтеграції, зокрема в стосунку перехідних періодів. Погляди та думки належать авторам і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Представництва Європейського Союзу в Україні© 2005-2025, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.”Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”. Назва агентства “Інтерфакс-Україна” при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
