Безкарність та вседозволеність. Чому пійманих на корупції працівників МСЕК не садять за ґрати

Безкарність та вседозволеність. Чому пійманих на корупції працівників МСЕК не садять за ґрати

Упродовж останнього місяця вітчизняний інформаційний простір сколихують новини про затримання в різних областях країни тих чи інших працівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). До функцій останніх віднесено проведення експертизи осіб для встановлення інвалідності.

Найбільш зухвалою, у всіх сенсах цього слова, виявилася історія голови МСЕК Хмельницької області Тетяни Крупи. В ході розслідування фактів незаконного оформлення інвалідності чоловікам, що уникали мобілізації, правоохоронці провели обшуки в службових кабінетах та за місцем проживання Крупи.

У її робочому кабінеті виявили 100 тис дол, медичні документи з ознаками підроблення, а також списки ухилянтів із прізвищами та фіктивними діагнозами.

Крім того, вдома у посадовиці вилучили понад 5 млн дол, 300 тис євро, 5 млн грн, брендові прикраси, а також документи, що можуть свідчити про відмивання грошей через бізнес-проєкти. Під час слідчих дій Крупа намагалася позбутися частини грошей, викинувши через вікно дві сумки з півмільйоном доларів.

Попри всю епатажність, подібні новини вже стали буденністю. В жовтні правоохоронці викрили голову МСЕК Харкова та його спільників, які за хабарі видавали військовозобов’язаним фальшиві довідки про інвалідність, і голову міжрайонної МСЕК на Київщині, якого обвинувачують в сприянні отримання чоловіками груп інвалідності без об’єктивних на це підстав. У вересні затримали їх колегу з Полтавщини зі спільницею, які за 9 тис дол оформлювали інвалідність для дружин військовозобов’язаних.

“Чоловіча” справа? Опікунами у 80% випадків стають військовозобов’язані

Після кожного такого випадку, під акомпанемент суспільного осуду, влада обіцяє суворе покарання підозрюваним у вчиненні злочину. Аби заспокоїти громадян і убезпечити повторення випадків хабарництва серед інших медиків.

Проте аналіз даних з Реєстру судових рішень за останні три роки свідчить про інше: гучні справи завершуються формальними вироками або умовними термінами.

У судовому реєстрі, від початку великої війни, ЕП знайшла 216 вироків де фігурує діяльність МСЕК. В 50 з них обвинуваченою стороною є лікарі та члени комісії.

Як правило, залежно від розслідування, їм інкримінують декілька статей Кримінального кодексу: ст. 369-2 (зловживання впливом), ст. 368 (хабар), ст. 358 (підроблення документів), ст. 114-1 (перешкоджання діяльності ЗСУ) та ст. 368-5 (незаконне збагачення).

Саме за останньою статтею 7 жовтня суд й арештував вже згадану Крупу з альтернативою застави в 500 млн грн. Це – найшвидший спосіб. Адже в її декларації цих грошей не було, тоді як інші злочини, наприклад підроблення довідок про непридатність, ще треба задокументувати та довести у встановленому законом порядку.

Тож поки що це лише припущення – імовірно не безпідставні – суспільства і слідства, що 6 млн дол готівки й інші цінності якось пов’язані з тим фактом, що Крупа очолювала МСЕК. Теоретично, в її справі далі мають з’явитися інші статті, зокрема і щодо підробки документів і, звісно, перешкоджання діяльності ЗСУ.

На перший погляд, вироки у таких справах звучать суворо: п’ять років позбавлення волі, як у випадку завідувачки амбулаторії в Одесі, що організувала злочинну групу для видачі фіктивних довідок. Однак на практиці більшість засуджених звільняють від відбування покарання з випробувальним терміном (як правило за угодою із прокурором про визнання винуватості) навіть без конфіскації майна.

[INFO_720293]

Вироків без умовного терміну, які стосуються працівників медичної сфери, ЕП нарахувала лише два. Перший стосується голови міжрайонної Київської МСЕК, якого засудили до п’яти років позбавлення волі, а другий – лікаря-рентгенолога Львівського обласного госпіталю, якого засудили до чотирьох років.

Проте обидві справи стосуються подій 2020-2021 років, тобто до початку великої війни. Крім того, перша справа зараз знаходиться в апеляції і вирок ще не набрав чинності, а другу Вищий суд влітку 2024 року перекваліфікував на більш легку статтю і присудив замість ув’язнення штраф в розмірі в 85 тис грн.

Безкарність підживлює вседозволеність, що призводить до нових випадків корупції. Відсутність реальних вироків лише посилює відчуття безкарності серед посадовців.

І проблема з доведенням вини організаторів корупційних схем у МСЕК не єдина. Аналогічна ситуація спостерігається з тими, хто переправляє ухилянтів за кордон чи обкрадає державу під час війни.

Прокрутка до верху